Ямка (отямившись). Чого ж ви поставали? Теж герої!.. Шукайте!.. Пригадуйте!..
4
Входить М а ї с а з кошиком:
— Аж ось де знайшла!.. Шляєшся! Вже дома не ночуєш?
Ямка. Маїсо!..
Ма ї с а. В оперетках спиш?
Ямка. Маїсо!.. Ти бачиш?..
Маїса. Бачу!.. Знаю!.. Мене заставив Маркса вивчати, щоб тільки запаморочити голову, а сам з букетами... Засідаєш?..
Л е п. Товаришко Маїсо!..
Маїса. Не заступайтесь!.. Знаю й вас! У карти гуляєте?..
Ямка (несамовито). Мелашко!.. Маїсо!.. Ти...
Маїс а. То знай же, експлуататоре!.. Я знайду дорогу!.. Я тебе нагодую сьогодні!.. (Кидає кошика). Побачиш ти мене тепер або в домовині, або... у контрольній комісії... я тобі покажу букетів і артисток!.. (Йде).
Ямка (піднімає кошика). Маїсо!..
Дзвонить телефон.
(З кошиком біжить до телефону). Я!.. Ні!.. (Безсило сідає, потім встає). Ну, що ж, товариші!.. Товариш Божий наказує... нам усім негайно прийти до виконкому...
Рух і тиша.
Третій член (немов одганяє мух і шепотить). Ху... ха... хо... ля... ху...
Л ей (зірвавшись). Попросіть!.. Перекажіть йому!.. 18-го року я закопані серветки, посуд, меблі дошукував... Через^годину я або могилу, або сам у могилу... (Біжить).
Рух. Позад трибуни нова стінка з малесеньким віконцем,
старими корогвами, купіллю. Вгорі написи: "Церковна сторожка", "Хто бог велій яко бог наш".
5
На трибуну виходять піп А в и в а й жінки. А в и в а (пропускає жінок по одній). Тільки ізбраним!.. Тільки вірним!.. Двері!.. Двері, громадянки!.. (Зачиняє й запирає двері). Премудростію воньмем... Єлиці вірнії паки й паки господу помолимось...
Жінки хрестяться.
Третя (до другої). А де ж вони?
Друга. Тамечки... У спочивальні...
Третя. Невже таки справді... печерські угодники?..
А в и в а. Сестри бога живого, а найпаче ті, хто сьогодні прийшов! Тайна сія велика єсть!.. Боронь боже хто з вас необережно поверне язика!.. Крім немилосердної кари божої і всіх святих і рівноапостольних отець наших, ви в першу чергу, і я, пастир ваш, і три святителі печерські, із коїх один глухонімий провидець, усі опинимося в ДПУ... Цілуйте хреста й присягайтеся животворящим...
Перша. Я вже присягалася, батюшко.
А в и в а. Не забороняється вдруге... Тепер-бо, за наших времен, лукавий так і нишпорить, найпаче на базарі...
Перша. Присягаюся ще раз... (Цілує хреста). Животворящим!..
Жінки підходять і цілують хреста.
Перша (шепотить у вухо). Можна їй, батюшко?
Авива. Ні!.. Вона не заслужила!.. Розбовкає... І взагалі вклоняється комуністам... Ні!..
Перша. Отче Авиво! Батюшко!.. Допустіть...
Авива. Ні... Увесь базар знатиме...
Перша. Вона тут в ограді!..
Авива. Як?.. Ти їй сказала за трьох святителів?
Перша. Ні!.. їй-бо, ні!.. Хай ось усі вони скажуть, чи сказала я їй хоч одне слово...
Всі (гуртом). Ні, батюшко, ні!.. Не говорила... Сама вона довідалась.
Перша. Сім карбованців принесла на печерську дзвіницю...
А в и в а (подумавши, хмуро і нервово). Покличте!..
Всі жінки кидаються до дверей, але ще не одчинили, як Пташиха вдирається в сторожку.
6
Пташиха:
— Не гнівайтесь, батюшко!.. Допустіть!.. А в и в а. Хто тобі сказав це?..
Пташиха. Скарай мене пречиста, перша й друга, як хто сказав!.. Сон такий приснився!..
Авива (зачиняє двері). Слухай, Пташихо!.. Воронь боже, хоч слово кому, найпаче на базарі!..
Пташиха. Батюшко!.. Та щоб я отут не встояла і провалилась крізь землю навіки!..
Авива. Май на увазі!.. Міліція ще не знає, що ти самогоном торгуєш, а три святителі печерські, один же з них глухонімий провидець, уже знають... (Суворо). Присягайся... Животворящим...
Пташиха (стає навколішки). Присягаюся!.. Щоб мене оцим (цілує) животворящим било й не переставало, як я!.. (Цілує).
Авива (йде з трибуни ліворуч). Наготуйтесь!.. Бдіте!..
Пауза. Жінки хрестяться й стають на трибуні і східцях.
Третя (до Пташихи). І ото тобі справді снилося?
Пташиха. Аж тричі!.. Немов якась діва прийшла і з нею вони, три святителі печерські... І немов туман такий, на всю мою хату, на всю Расею туман...
Третя. Господи!.. Воно таки й справді, як туман тепер!.. То хоч билися, воювалися, а тепер...
7
Урочисто входять: Авива, за ним три святителі печерські, один з них глухонімий провидець.
А в и в а. Се грядуть три святителі печерські, із них же один глухонімий провидець... (До святителів). Святителі печерські!.. Заступники й оборонці!.. Благословіте народ!.. Пташиха перша, за нею всі падають навколішки.
1-й святитель. Жони мироносиці!.. Сказав господь: загинеш, згинеш, Україно, не стане й сліду на землі... Чи не так воно сталося?.. Що бачимо ми? Червоний антихрист блює на нашу Україну скаженою піною... Стліває віра й правда, сумно шумлять і стогнуть святії навіть верби, звівши свої попалені віти до небес... Стогне соборна Україна, як старчиха, бо обідрана стоїть уночі... Жони мироносиці!.. Комуністи і жиди пограбували й запоганили мощі наші... Та бог наш Ісус Христос і пресвята його діва Марія непорочна сказали нам: восстаньте убо, три святителі наші, і грядіте!.. І ходіте між вірних наших, аж дондеже печерська дзвіниця не виросте до небес... Тоді лише зійду з неба на дзвіницю і янголи мої... Тоді лише визволю соборну землю українську од усіх нечестивих, од кацапів і жидів...
2-й святитель. Молітеся!.. Жертвуйте!.. Від кожної молитви, від кожної трудящої копійки печерська дзвіниця виростатиме на вершок, на лікоть...
Глухонімий провидець бентежиться, мугикає і показує перстом на
Пташиху.
Перший. Що, брате-провидцю, що побачив ти? Поведай нам!..
Провидець уперто показує на Пташиху і щось просить. Рух, стогін, сльози, моління.
Другий (подає провидцеві дошку й писалко). На, брате-провидцю, напиши!..
Провидець пише. 1-й і 2-й святителі мовчки читають. Тиша.
Перший (бере дошку, хреститься, цілує й читає). Пророцтво!.. Оця раба вклонялася комуністам. За це бог її покарав і послав Совєцьку власть зґвалтувати дочку її на стогнах театральних...
П т а ш и х а. Вірю!.. Аж тепер вірю!..
Грюкають у двері. Рух. Переляк.
8
Вбігає Л е п:
— Я агент Комгоспу!.. Зараз мені... (Дивиться). Це що ж за жіночі збори?.. Авива. Це женщини!.. Релігійна громада...
Л е й. Ага!.. Напуваєте опіумом релігії?.. Запираєтесь?.. Хай зараз порозходяться!.. Ну?.. )!Г