О зaмки, о роки!
У всіх свої гріхи...
Чародіїв пильний учень,
Знаю: щастя неминуче.
Тож салют йому, салют,
Доки піє наш когут.
Вже нема чого й бажати —
Все обмислить мій вожатий.
Ні змагань, ані зусиль —
Щастя лине звідусіль.
О замки, о роки!
Та коли воно відлине,
Прийде смерть тії ж хвилини...
О замки, о роки!
Переклад М. Лукаша