Отож доводилося покладатись тільки на милість погоди. Здавалося, ніщо не могло порушити одноманітність цього плавання. Проте саме 2 лютого під координатами, зазначеними на початку нашої розповіді, трапилась перша несподівана подія.
Було близько дев'ятої години ранку. Стояла ясна сонячна погода. Дік Сенд із Джеком примостились на реї (17) бізань-щогли(18) й оглядали звідти всю палубу судна, а також чималий простір довкола. Позаду частину обрію затуляла грот-щогла(19) зі скісним гротом і прапором на флагштокові. Спереду над хвилями здіймався бушприт(20) зі своїми трьома кліверами, що скидалися на три великих неправильних крила. Під ними
(16) Штиль — безвітря або дуже слабкий вітер на морі, озері.
(17) Рея — металевий або дерев'яний брус, прикріплюваний до щогли.
(18) Бізань-щогла — остання ззаду щогла на кораблі.
(19) Грот-щогла — друга щогла від носа.
(20) Бушприт — горизонтальний або похилий брус на носі корабля; клівер — трикутне вітрило; марсель — вітрило, що має форму трапеції. [23]надимався фок, а вгорі тремтіли на вітрі фок-марсель та фок-брамсель. Шхуну-бриг знай повертали на лівий галс(21), тримаючи якомога крутіше до вітру. '
Дік Сенд саме пояснював Джекові, чому "Пілігрим" не може перекинутися, хоч і дав добрячий крен на" штирборт(22): він-бо правильно навантажений і зрівноважений у всіх своїх частинах. Аж тут хлопчик урвав його, вигукнувши:
— Що це там таке?
— Ти щось бачиш, Джеку? — спитав Дік Сенд, зводячись у повний зріст на реї.
— Так, так! Онде! — відповів малий Джек, показуючи пальцем у проміжок між великим клівером і стакселем(23).
Уважно подивившись туди, куди показував Джек, Дік Сенд закричав:
— Спереду, з лівого борту, під вітром до нас, уламок судна!
Розділ III НАПІВЗАТОПЛЕНЕ СУДНО
Вигук Діка Сенда підняв на ноги всю команду. Вільні від вахти матроси кинулись на палубу. Вийшовши з каюти, капітан Халл попрямував на ніс.
Місіс Уелдон, Нен і навіть байдужий до всього кузен Бенедікт, поспиравшись на поручні штирборту, уважно вдивлялися в судно вдалині, про яке сповістив юний матрос.
І тільки Негору не вийшов з камбуза. З усієї команди тільки його, здавалось, аніскільки не цікавила зустріч із судном.
Всі інші уважно розглядали предмет, що погойдувався на хвилях десь за три милі від "Пілігрима".
— Що воно може бути? — спитав один матрос.
— Начебто покинутий пліт! — відповів другий.
(21) Іти лівим або правим галсом — іти на вітрильному судні так, щоб вітер подував а правого або з лівого борту.
(22) Штирборт — правий борт судна за його ходом.
(23) Стаксель — трикутне вітрило, яке піднімають перед фок-щоглою. [24]__ Може, на цьому плоті рятуються якісь нещасні
після корабельної катастрофи? — мовила місіс Уелдон.
— Про все це ми зараз дізнаємось,— відказав капітан Халл.— Однак то не пліт. То скорше перехилений набік корпус корабля.
— А це, бува, не якась морська тварина, скажімо, велетенський ссавець? — озвався кузен Бенедікт.
— Не думаю,— сказав Дік Сенд.
— Що ж то все-таки, по-твоєму, Діку? — спитала місіс Уелдон.
— Перехилений набік корпус корабля, як сказав капітан Халл, місіс Уелдон. Я, здається, бачу — на сонці поблискує його оббитий міддю кіль.
— Так, так, справді схоже на те...— ствердив капітан Халл. І, повернувшись до стерничого, скомандував:
— Стерно по вітру, Болтоне! Підвертай на чверть, щоб підійти якомога ближче.
— Слухаюсь, капітане! — відповів стерничий.
— А я залишаюся при своїй думці,— знов озвався кузен Бенедікт.— Це таки справді тварина!
— Тоді це мідний кит,— зауважив капітан Халл.— Я добре бачу, як він виграє боками на сонці.
— У всякому разі, кузене Бенедікт,— сказала місіс Уелдон,— ви повинні погодитися зі мною, що цей кит мертвий. Дивіться: він зовсім не ворушиться.
— Це ще ні про що не говорить, кузино Уелдон,— затявся кузен Бенедікт.— Скільки разів зустрічали китів, що спали на поверхні води.
— Бувало й таке,— погодився капітан Халл.— Але це не кит, а судно.
— Це ми ще побачимо,— стояв на своєму кузен Бенедікт, котрий, зрештою, віддав би всіх ссавців Арктики й Антарктики за представника якогось рідкісного ентомологічного виду.
— Йди мимо, Болтоне, мимо! Не причалюй до нього. Тримайся за кабельтов(24). Ми вже не заподіємо шкоди цьому брухтові, а от він нам ще може. Ще тільки бракувало, щоб він пом'яв боки "Пілігримові". Лавіруй, Болтоне, лавіруй!
Невеличкий поворот стерна — і "Пілігрим", що йшов носом просто на судно, звернув убік.
Кабельтов — одиниця довжини (0,1 морської милі або приблизно 135,2 м). [ 25]Шхуна-бриг була за якусь милю від перехиленого л корабля. Матроси розглядали його з великою цікавістю. А може, там є цінний вантаж, що його вдасться ; перевезти на "Пілігрим"? Відомо, що за врятування вантажу з тонучого корабля сплачується винагорода — третина його вартості. Тож і тепер — якщо вантаж у трюмі не затопило водою, вони компенсують свої втрати.
Через чверть години "Пілігрим" був уже за півмилі від напівзатопленого корабля.
Так, це був корабель, і плив він штирбортом догори. Він так накренився, що палуба стояла майже прямовисно. Із щогл не зосталось жодної. Від вант, швартових та ланцюгів теліпалися самі тільки кінці. В штирборті зяяла велика пробоїна, крізь яку видніли ум'яті досередини частини каркасу та обшивка.
— Цей корабель зіткнувся з іншим! — вигукнув Дік Сенд.
— Безперечно,— відповів капітан Халл.— Дивно, як ще він одразу не пішов на дно.
— Якщо це було зіткнення,— зауважила місіс Уел-дон,— то будемо сподіватися: команду судна підібрав той корабель, який наскочив на нього.
— Що ж, будемо сподіватися, місіс Уелдон,— відказав капітан Халл.-— Якщо, звичайно, команда після зіткнення не була змушена рятуватись на власних шлюпках, а корабель, що вдарив, не пішов спокійнісінько далі. На жаль, такі випадки трапляються.
— Невже? Це переходить усякі межі людської жорстокості, містере Халл!
— Буває, місіс Уелдон, буває... І таких прикладів чимало. А що я не бачу на кораблі жодної шлюпки, ладен думати команда покинула його сама. І коли людей не підібрано відразу, то вони, мабуть, спробували дістатися до землі. Проте боюсь, навряд чи їм це вдасться: надто вже далеко звідси до американського континенту чи до островів Океанії.