Вони крокували Сашковою, колись і Софійчиною, рідною вулицею. Довкола пахло, дзвеніло, сяяло, гуділо, щебетало, клекотало весною! Софійчина блакитна сумочка весело ясніла проти сонця. Ех, покрасуватись би зараз перед Сашком ще й у лазурових черевичках!..
Сашко, повагавшись, почав:
— Я не знав, що тобі подарувати... Ті мої духи були невдалі... З комп’ютером поки що не вийшло... Писав-писав тут тобі одного листа... Теж не вийшло, порвав і викинув!.. Тож вирішив таке: вибирай, чого сама бажаєш! У межах п'ятдесяти гривень!
— Ого, ти багатієш! — засміялась, бо ж колись пропонував у межах гривні. Ці гроші далися хлопцеві значно важче, ніж, наприклад, Вадимові, але Кулаківський навряд чи поспішив би їх на когось тратити. Навіть на Роську півсотні пошкодував би, а Сашко... І додала жартома: — Чого я
зараз бажаю, ніхто не здатен подарувати! Не шиє ж фірма твого шефа на замовлення лівих черевичків лазурової барви? Під мою сумочку.
— Ти кажеш, лівий? — Сашко аж спинився, вражений Софійчиною забаганкою. — Стривай, зараз щось принесу! Стій тут, не зникай нікуди!
І чкурнув до свого старенького дому. Аж закуріло. Ох, тільки не придумав би чогось такого, як ті парфуми!
Прибіг, захеканий, за якусь хвилину.
— Не знаю, чи лазуровий, але точно лівий!
Він розгорнув газету й дістав із неї... загубленого Софійчиного черевичка!
— Мій! — була така вражена, як щойно Сашко.
— Твій? А я й думав: якби їх пара, були б якраз на мою Софійку! Чого ти раніше не признавалась?
— Хіба ж я знала, що він у тебе? — Оте "мою Софійку" приємно черкнуло по серцю. — Але де ти його знайшов?!
— Нічого цікавого! Стовбичив тоді в день карнавалу під вашою школою. Сподівався, може, хоч у вікно побачу Софійку-русалоньку.
Леле, в Сашковій же школі свята не було! За своїми сукнями-черевичками забула, що якійсь людині, може, сумно й самотньо!
— Бродив туди-сюди, аж бачу: згори, з розчиненого вікна, щось хтось пожбурив.
Росавка, звісно.
— Воно — бух! — у незасунутий люк. Зазирнув знічев'я. Черевичок! За кран зачепився, хоч міг би й на дно впасти!
Ич, не навмання кидала — у своє підводне царство цілилась!
— ...Знічев'я дістав! Чекав, чекав, поки хтось по нього вийде... Тоді нащось поніс додому. Дівкам не показував: соромно признатися, що підбираю всячину!
— Нічого собі всячина!
— Але, видно, душею відчув, що це неспроста!
— Ти навіть не уявляєш, яка я тобі вдячна! — Розчулена Софійка повагалась, а тоді поривчасто і трохи незграбно цьомнула хлопця в запалу щоку. — 3 мене торт! Гуска з яблуками і салат з оливками й кукурудзою! Чого б ти найбільше хотів?
— Те, чого найбільше хотів, ти вже мені подарувала. — Сашко зашарівся по самі вуха.
— Так? І що ж саме? — нащось почервоніла й собі.
— На зайві питання не відповідаю.
— Але якщо тільки на це?
— З вас торт, імениннице! — ухильно відповів хлопець.
Теж усміхалась і ніжно тисла до серця тепер удвічі дорожчу взувачку.
— Чого ж тоді не відніс черевичка нагору, в школу? — вже підходили до Софійчиного будинку.
— Спершу збирався. Але, по-перше, не наважився, а по-друге, може, в елітних гімназіях і не такі речі викидають?..
— О, Завадчучка справді могла б і не таке викинути!
— Завадчучка — це та, що з протезами замість вій?
— Що-о-о? Ха-ха-ха-ха!..
От сказонув так сказонув! Скористається цим при черговому вітанні з Іркою! Дотепний, розумний він у неї, цей Сашко!.. Розумний то розумний, але ж чому не помітив черевичків, коли...
— Заходив же до нас перед Новим роком, хіба не бачив їх на найвиднішому місці в серванті?
— Коли я з тобою, ніколи не дивлюсь на черевички й серванти!
— А на що дивишся?
— Ні на що.
— Ну, скажи, скажи, досить уже загадок!
— Ви забули, що з вас гуска в яблуках, панно?
— Пам'ятаю, але ж ти не відповів!..
— Плюс торт і салат з оливками й кукурудзою!.. Уже перед самим порогом Софійка ще раз вигукнула:
— Ти навіть не уявляєш, яке свято мені зробив! Сашко приховав горду усмішку і, натхнений
похвалою, мовив:
— Знаєш, я чув, ніби казка є така: там принц якийсь, чи хто, носиться з черевичком і пропонує всім його поміряти! Не згадаю, чим закінчилася.
Софійка згадала. Однак промовчала. Заходила в двері, сяючи очима й пригортаючи коштовну знахідку.