Продовження першої шпальти:
"Геть приголомшений, колишній чоловік Блум, якого ГАЗЕТА навідала в зв'язку з репетицією барабанщиків і дудариків, відвернувся, щоб приховати сльози. Інші члени корпорації також повідвертались, як висловився селянин-ста-рожил Меффельс, із жахом від Катаріни, яка завжди вирізнялася дивацтвами й прикидалася недоторкою. У кожному разі, нехитрі карнавальні радощі чесного робітника зіпсовано".
На довершення вміщено фотографію пана Блорни і Труди в садку біля плавального басейну. Підпис: "Яку роль грав жінка, відома раніше як "червона Труда", і її чоловік, що принагідно називає себе "лівим". Високооплачуваний адвокат-консультант промислових фірм д-р Блорна з дружиною Трудою біля плавального басейну шикарної вілли".
Тут належить, послуговуючись гідротехнічним терміном, зробити таке собі "протилежне підпертя", щось на взірець того що в кіно й літературі зветься ретроспективою: від суботнього ранку, коли подружжя Блорнів, украй пригнічене й розстроєне, повернулося з відпустки, до ранку в п'ятницю, коли Катаріну знову привезено на допит до полі цінного управління; цього разу її везли пані Плецер та зовсім легко озброєний літній службовець, і то не з її помешкання, а від пані Вольтерсгайм, до якої Катаріна приїхала десь о п'ятій годині ранку власною машиною. Пані Плецер і не приховувала, що їй відомо, де вони знайдуть Катаріну: не вдома, а у Вольтерсгаймів. (В ім'я справедливості треба ще раз згадати жертви й злигодні подружжя Блорнів: перервану відпустку, поїздку на таксі до аеродрому в І., затримку через туман. Таксі до вокзалу. Поїзд до Франкфурта, пересадку в Мюнхені. Тряску в спальному вагоні,— і рано-вранці, ледве дісталися додому — ГАЗЕТА! Згодом — звичайно, надто пізно — Блорна жалкував, що замість Катаріни — адже він добре знав від молодика з ГАЗЕТИ, що вона на допиті,— не зателефонував Гахові).
Всім, хто в п'ятницю брав участь у другому допиті Катаріни — Медінгові, пані Плецер, прокурорам д-ру Кортену й Гахові, протоколістці Анні Локстер, роздратованій чутливістю Блум до слів,— "викобенюється!" такий був її присуд,— всім упав у око просто-таки райдужний настрій Байцменне. Він зайшов до зали засідань, потираючи руки, з Катаріною обходився запобігливо, вибачився за "деякі грубощі", винна, мовляв, не його посада, а вдача, такий він, бг.чте, невихова-ний, і насамперед узявся за складений список конфіскованих речей. В останньому фігурували:
1. Невеличкий потертий зелений записник малого формату, який містив самі тільки телефонні номери — їх досі було перевірено й нічого підозрілого не виявлено. Як видно, Катаріна користувалася цим записничком уже близько десяти років. Експерт-графолог, який шукав письмові сліди Геттена (Геттен, крім усього іншого, дезертирував з бундесверу й працював у одній конторі, отже, залишив чимало письмових слідів), назвав розвиток її почерку зразковим. В шістнадцять років дівчина занотувала номер телефону м'ясника Герберса, в сімнадцять — лікаря д-ра Клютена, в двадцять — д-ра Фенерна, ще пізніше — номери та адреси кулінарів, ресторанів,
2. Вилиски з рахунку в ощадкасі, з проставленими на берегах — як це точно встановлено — рукою Блум переведеннями й списаннями. Надходження, списання — все вірно, жодна сума не викликала підозри. Те саме можна сказати й про всякі бухгалтерські викладки, позначки та сповіщення в невеличкому швидкозшивачі, де вона збирала свої зобов'язання й розрахунки з фірмою "Гафтекс", від якої придбала свою "Елегантну оселю над річкою". Якнайретельніше було перевірено її податкові декларації, податкові повідомлення, податкові платежі,— фінансовий експерт, який потім переглянув їх, ніде не виявив бодай якоїсь "прихованої значної суми". Особливе значення Байцменне надавав перевірці її фінансових операцій за останні два роки, що їх він жартома називав "періодом чоловічих відвідин". Анічогісінько. Виявилось тільки, що Катаріна щомісяця переказувала матері 150 марок та доручила за абонементом фірми Кольтер в Куїрі догляд за могилою батька в Геммельсбройху. Купівля меблів, хатнього начиння, одягу, білизни, рахунки за бензин — геть усе перевірено, і ніяк до чогось прискіпатись. Повертаючи Байцменне папери, фінансовий експерт сказав: "Слухай-но, друзяко, коли вона вийде на волю й шукатиме роботи, дай мені знати. Таку людину завжди шукаєш і не знаходиш". І в телефонних рахунках Блум не знайдено нічого підозрілого. А міжміські переговори вона, як видно, навряд чи вела.
Зауважено також, що час від часу Катаріна Блум переказувала на дрібні видатки невеликі суми — від 15 до ЗО марок — своєму братові Курту, який саме відбував строк за крадіжку із зломом.
Церковних податків Блум не платила. Згідно з її фінансовими документами, вона ще дев'ятнадцятилітньою, у 1966 році вийшла з католицької церкви.
3. Ще один маленький записничок із різними нотатками, переважно всякими обчисленнями, мав чотири графи: перша — для домашнього господарства Блорни із занотованими видатками та підрахунками на закупи продуктів, засобів для чистки та миття, на хімчистку та пральню. При цьому встановлено, що білизну Катаріна прасувала сама.
В другу графу заносились відповідні видатки та підрахунки по домашньому господарству Гіперців.
Третя графа велась по домашньому господарству самої Блум, де видатки були дуже скромні, траплялись місяці, коли на харч витрачалось усього ЗО—50 марок. Щоправда,
на часто ходила в кіно — не маючи телевізора — й подеколи купувала собі шоколад, навіть цукерки.
Четверта графа містила прибутки й видатки, пов'язані з одноразовими роботами Блум, купівлею та чисткою професійного одягу та пайові внески за "фольксваген". Коли дійшли до рахунків за бензин, то втрутився Байцменне й на загальний подив люб'язно спитав, чому такі порівняно великі видатки на бензин, які, до речі, відповідають надто великим цифрам на спідометрі. Адже встановлено, що відстань до Блорни й назад складає десь 6 кілометрів, до Гіперца і
назад_близько 8, до пані Вольтерсгайм — якісь 4 км, тож
якщо пересічно, за найщедрішими розрахунками, виходити з однієї разової роботи на тиждень і додати сюди, так само за дуже щедрими розрахунками, ще 20 км та поділити їх на всі дні тижня, що дасть іще по 3 км, то вийде десь 21—22 км денно. Напевно, вона не щодня навідувала пані Вольтерсгайм, але на це заплющмо очі. Отже, виходить до 8000 км річно; як свідчить письмова угода з кухарем Клормером, вона, Катаріна Блум, придбала "фольксваген" два роки тому, і спідометр показував 56 000 км. Якщо сюди додати 2X8000, то нині на спідометрі має бути близько 72 000 км, насправді ж він показує майже 102 000 км. Щоправда, відомо, що час від часу вона навідувала матір у Геммельсбройху, а згодом — у санаторії в Куїр-Гохзакелі, либонь, подеколи й свого брата у в'язниці, однак відстань до Геммельсбройха або Куїр-Гохзакеля й назад дорівнює приблизно 50 км, а до її брата — десь із 60 км, і якщо виходити з однієї та — при щедрих розрахунках — двох поїздок місячно, а її брат сидить лише півтора року,— доти він жив у матері в Геммельсбройху,— то, помноживши на все ті самі два роки, матимемо ще 4000—5000 км, а решта 25 000 км так і не з'ясовані, так і не пояснені. Куди ж це вона їздила так часто? Можливо, вона,— він, повірте, не хоче знову робити грубі натяки, але ж вона повинна зрозуміти його запитання,— чи вона де-небудь (де саме?) зустрічалася з кимось — з одним чи з кількома?