Кругом тіснота і неволя,
Народ закований мовчить...
Шевченко
Кобзо, моя непорочна утіхо!
Чом ти мовчиш? Задзвони мені стиха,
Голосом правди святої дзвони,
Нашу тісноту гірку спом'яни.
Може, чиє ще не спідлене серце
Важко заб'ється, до серця озветься,
Як на бандурі струна до струни.
Хто не здоліє озватись ділами,
Хай обізве...