Капітан Василь Ус був п'яний. І п'яний він був не по-офіцерськи, а по-солдатськи, по-парубоцькому, вельми п'яний. Проте залізне серце тримало його на ногах. Він навіть не хитався йдучи, такі в нього були дужі ноги. Хміль ударив йому в голову і в душу. Душа його співала й радувалась, забувши про офіцерські погони, про сталінградські, варшавські, берлінські ордени і медалі на грудях. В душі бул...