То було ще ранком тихим,
Ще навесні моїх днів.
Я минув юнацькі втіхи,
Я покинув дім батьків.
Залишив я спадок власний
З легким серцем — і пішком
В світ з чолом дитинно ясним,
З пілігримівським ціпком.
Якесь темне слово віри
Й сила сонячних надій
Мене гнали: ген безмірні
На схід сонця всі путі.
Дійдеш Золотої Брами,
І коли ввійдеш туди,<...