Олександр Блок<br />
Про доблесті, про подвиги, про славу. Переклад Марка Зісмана

Перекладач: Марк Зісман

* * *

Про доблесті, про подвиги, про славу<br />
Я забував на страдницькій землі,<br />
Коли твоє лице в простій оправі<br />
Світилося у мене на столі.

Та час настав, і ти пішла із дому.<br />
У ніч жбурнув я перстень пам'ятний.<br />
Ти віддала своє життя чужому,<br />
І я забув прекрасний образ твій.

Летіли дні, кружляли клятим роєм.<br />
Вино й любов були мої кати...<br />
Згадав тебе я перед аналоєм<br />
І кликав, ніби молодість, прийти...

Я кликав — тільки ти не озирнулась,<br />
Я сльози лив — ти ж очі відвела.<br />
Ти в синій плащ журливо загорнулась,<br />
У вогку ніч із дому геть пішла...

Не знаю, мила, де своїй гордині<br />
Ти в цьому світі захисток знайшла...<br />
Я міцно сплю, і сниться плащ твій синій,<br />
В якому ти у вогку ніч пішла...

Не мрію вже про ніжність і про славу,<br />
Минуло все, і молодість пройшла!<br />
Твоє лице в його простій оправі<br />
Я сам прийняв з письмового стола.

Олександр Блок<br />
Про доблесті, про подвиги, про славу.

Перекладач: Степан Пінчук

* * *

Про доблесті, про подвиги, про славу<br />
Я забував на цій гіркій землі,<br />
Коли твоє лице в простій оправі<br />
У мене сяйвом грало на столі.

Та час настав, і ти пішла із хати.<br />
Я кинув перстень заповітний в ніч.<br />
Ти долю іншому наважилась віддати,<br />
І я забув вогонь чудових віч.

Летіли дні, проклятим мчали роєм...<br />
Вино й жага стрясали суть мою...<br />
Згадав тебе я перед аналоєм,<br />
І кликав, наче молодість свою.

Тебе я кликав, ти ж не озирнулась,<br />
Ти в синій плащ печально загорнулась,<br />
Я сльози лив, до них ти не зійшла.<br />
У ніч сиру з домівки ти пішла.

Не знаю я, де захисток гордині<br />
Своїй ти, ніжна, дорога, знайшла...<br />
Я міцно сплю і сню про плащ твій синій,<br />
В якому ти у ніч сиру пішла...

І вже не мріяти про ніжність, славу,<br />
Минуло все, час юності пропав!<br />
Твоє обличчя у простій оправі<br />
Рукою власною зі столу я прибрав.