Олександр Блок<br />
Росія

Перекладач: Іван Драч

І знов, як в літа золотії,<br />
Три стертих тягнуться шлеї<br />
І грузнуть шпиці розписнії<br />
В баюрі, в глині, в колії...

Злиденна й темна ти, Росіє,<br />
Мені жура твоїх хатин,<br />
Твої пісні на ветровії —<br />
Кохання першого полин!

Тебе жаліти не зумію,<br />
Несу свій хрест із краю в край,<br />
Якому хочеш чародію<br />
Свою красу лиху віддай!

Нехай покине, хай задурить —<br />
Не пропадеш поміж завій,<br />
Турбота лиш в туман охмурить<br />
Той образ непогасний твій...

Ну що ж? Турбота в очі сині —<br />
Одна сльза в журби ріку.<br />
А ти в мережаній хустині<br />
По брови — наче в сповитку.

І неможливе все прилине,<br />
І даль доріг — така легка,<br />
Коли проблисне з-під хустини<br />
Вогонь очей — шалінь така,<br />
Та плач хурдиги з хуртовини<br />
Дзвенить у пісні ямщика!..