Ледь торкнувшись дверцят на стареньких одвірках,
Я зайшов погулять у малесенький сад,
Що його ізрання освітив сонцепад,
Кожну квітку скупавши у ніжних відтінках.
Все таке ж. Все побачив: альтанку у дірках,
Де ротангові крісла заплів виноград....
Потічок, як завжди, гомонить на свій лад
І, старенький, тремтить од зітхань вічно гірких.
Як колись, тут троянди гор...