Ромен Генрі (справжнє ім’я якого Роман Кацев), який також писав під псевдонімом Еміль Ажар був французьким письменником а також двічі лауреатом Гонкурівської премії у 1956 – му та 1975 – му роках.
Народився майбутній письменник 21 (8) травня 1914 році у Вільнюсі в сім’ї з єврейськими коренями. Батьки хлопця спілкувалися на російській мові, тож це була перша мова в вивчених ним. Батько його, Ар'є-Лейб Кацев торгував хутром та був комерсантом, а мати Ніна Овчинська – професійно займалася шиттям. Письменник якось розповідав що вона була акторкою, але ці данні так і не підтвердилися. У 1925 році батько хлопця пішов з сім’ї після чого його виховувала лише мати повернувшись разом з сином спочатку до містечка Свинцяни, а через рік перебралась до свого старшого брата який проживав у Варшаві. Тут Ромен прожив два роки та навчався він у школі Михайла Кречмара.
У 1928-м році мати з сином переїхали до Франції та оселилися у Ніцці, куди до цього переїхав один з її братів. В Екс-ан-Провансі та в Парижі хлопець вивчав право і між тим проходив навчання готуючись у майбутньому стати воєнним пілотом. В часи Першої світової війни Роман емігрував до Великобританії де вступив до французьких військ, які було сформовано де Голем. Він був пілотом під час війни у Європі та Африці.
Після повернення до Франції почав працювати у дипломатичній сфері. У 1945-му була надрукована перша його новела, а вже зовсім скоро він став одним з найпопулярніших письменників у Франції.
Також свого часу Ромен був задіяний на посаді генерального консула Франції обертаючись у вищому світі та був знаменитим не тільки у літературних кругах але й відомим денді. У 1956 році роман Гарі «Корні неба» отримав Гонкурівську премію. Та радість від цієї події була «змазаною», адже саме в цей день отримав звістку про смерть свого батька.
Генрі став єдиним письменник якого було нагороджено Гонкурівською премією двічі, другий раз за роман «Все життя попереду» написаний під іменем Еміль Ажар у 1975-му.
Серед інших творів письменника які були опубліковані під іменем Ромен Гарі можна відмітити: «Європейська освіта» написана у 1945-му, «Тюльпан» за 1946-й, «Обіцянка на світанку» (1960 рік), «Білий пес» за 1970-й рік, «Блиск жіночності» написану у 1977 році, та інші.
З - під пера письменника вийшли також твори «Все життя попереду», Псевдо» та інші опубліковані під іменем Еміль Ажар.
Дружиною письменника була Джин Сіберг в період між 1962 – 1970 роки. Від цього шлюбу у Гарі був син Олександр Дієго Гарі, який пішов по стопам батька та став письменником.
Ромен Гарі помер 2 грудня 1980 року пустивши у себе кулю. Письменнику було 66 років. У своїй передсмертній записці він написав, що причиною такого вчинку стала його постійна депресія, яка не покидала його з часу його «вступу у дорослий світ», але яка тим не менш й допомагала йому творити на ниві письменництва.
Тіло його було кремовано після чого частину попелу розвіяно над Середземним морем.
1. Відомо що письменник був свого роду франтом, величезну увагу приділяючи своєму зовнішньому вигляду, який завжди мав бути стильним та бездоганним.
2. Дружина письменника, як і він свого часу пішла з життя наклавши на себе руки, а саме прийняв велику кількість алкоголю разом зі снодійним. Також відомо що вона дуже довгий час лікувалася від алкогольної залежності у численних приватних клініках.
3. Мати письменника за життя мріяла щоб її син чогось досяг у житті, став послом, одягався за лондонською модою та отримав орден Почесного легіонера. Вона наче запрограмувала всі ці події, оскільки всі її бажання втілилися у житті її сина.
4. Ромен вільно володів шістьма мовами.