Марина Аромштам народилася 20 березня 1960 року в Москві.
Ранні роки
Батько був директором школи, бабуся - вчителькою, а мама - вихователькою в дитячому садочку. В цій інтелігентній родині любили дітей і цінували знання, тож не дивно, що донька Марина продовжила славну традицію і теж стала на педагогічну стежину.
Освіта
Після отримання диплому про середню освіту вступила до педагогічного інституту на факультет початкових класів.
Під час навчання брала активну участь в громадському житті, виношувала в собі ідею створення нової школи з новими педагогічними прийомами. Коли проходила практику, то остаточно вирішила для себе, що існуюча система здобуття початкової освіти не відповідає вимогам сучасності та її власним принципам, як майбутнього педагога.
Студенткою вона була наполегливою, старанною та ініціативною, тож не дивно, що в 1981 році здобула червоний диплом.
Починала кар’єру в звичайній школі, викладаючи працю в молодших класах. Своїми уроками вона прагнула надихати дітей, дозволяти їм почуватися вільними від стереотипів. Результатом їх спільної праці стала дитяча мистецька виставка.
У 1983 році закінчує курси по образотворчому мистецтву. Вчить дітей зображати свої внутрішні страхи та переживанні, мрії та думки за допомогою художніх прийомів.
В цей час починають з’являтися праці інших педагогів, які пропонували вносити зміни в процес навчання. Марина Семенівна пильно стежить за новими тенденціями і сама прагне впроваджувати їх в реальність.
У 1989 році прийняла участь в експерименті Євгенія Ямбурга, який проводився на базі школи №109 міста Москви. Вона займалася навчанням та вихованням дітей віком від 4 до 10 років.
В 1990-му Марина Аромштам починає навчатися вальдорфській педагогіці, що має на меті розвивати творчі здібності людини з раннього дитинства. Тут вона вчиться грі на флейті, малюванню пастеллю, плетінню гачком, акторській майстерності.
В 1991 році їде на стажування в приватну англійську школу для дітей з психічними захворюваннями. Тут вона вчиться працювати з особливими дітьми, допомагати їм влитися в соціум та знайти своє покликання.
Згодом вона поїде до Швеції, де відвідає вальдорфську школу і назавжди змінить свої уявлення про самовираження та свободу дитини.
Натхненна побаченим та озброєна здобутими знаннями Марина Семенівна з особливим запалом починає працювати зі своїм класом. Розвиває творчі здібності кожного маленького підопічного. Відходить від загальноприйнятих норм, робить свої уроки цікавими, іноді перетворює їх у гру, казку чи навіть спектакль.
Протягом семи років роботи в експериментальному класі Аромштам здобуває досвід, починає ще краще ладнати з дітьми і працює над власними методиками.
Протягом 1995 - 1996 років навчається на магістра в університеті культури та паралельно підвищує кваліфікацію, здобуваючи знання в сфері російської мови та літератури.
В свою роботу вносить щораз більше новацій. Проводить уроки за межами школи, розігрує п’єси, створює бібліотеку в своєму класі, заохочує батьків до безпосередньої участі в навчальному процесі.
Впродовж 20 років роботи у школі, вона постійно вчиться, вдосконалюється, випробовує різні методики та записує свої спостереження та ідеї, що згодом покладуть початок кар’єри письменниці.
В 1997 році бере участь в конкурсі “Вчитель року” та успішно проходить до фіналу, де отримує спеціальну винагороду від “Учительської газети”.
В 2004 році захищає дисертацію і стає кандидатом педагогічних наук.
Творчість
Перші статті про виховання дітей з’явилися і тій же газеті роком раніше. На сторінках видання вчителька ділилася своїм досвідом впровадження новітніх методик засвоєння матеріалу дітьми початкових класів. Згодом теми статей стали все більш різноманітними і їх почали публікувати багато столичних періодичних видань.
В 1998 році вийшла перша книга під назвою “Дитина і дорослий в “педагогіці переживань”.
В 2001-му виходить друком “Дім, в якому живе малюк або Мистецтво перетворень: поради батькам” спільно з видавництвом “Академія розвитку”.
У 2003 році пише книгу “Дитячий садок - відкритий розвиваючий простір”, в 2009-му - “Маленькі діти - маленькі біди”. Книги розповідають про правильне виховання дітей дошкільного та раннього шкільного віку.
В Санкт-Петербурзі в 2015 році видавництво “Вектор” друкує посібник для батьків та вихователів під назвою “Як вирішити проблеми виховання, не втрачаючи самовладання”.
Впродовж 2000 - 2011 років працює редактором газети “Дошкільна освіта”.
В 2005 році видавництвом “Енас” друкується серія методичних посібників для вивчення грамоти та геометрії.
“Академія освіти” випускає робочі зошити для опанування орфографії, які розробила Аромштам.
З 2007 року журнал “Кукумбер” друкує серію розповідей вчительки.
В 2008 році пише першу повість “Волохата дитина”. Сюжет твору частково носить автобіографічний характер та розповідає про співіснування людей і тварин.
Другим повноцінним прозовим твором стає повість “Коли відпочивають янголи”. Це історія взаємин педагога з його учнями, прототипами деяких героїв стали колишні підопічні Марини Семенівни.
В 2011 році пише прозу для дорослих під назвою “Дружина декабриста”, в якій намагається осмислити себе та своє покоління, жити якому довелося в часи перебудови.
В 2014 році пише яскраву історію для підлітків “Кіт Ланселот і золоте місто: стара англійська історія.
В 2017 році виходить друком переклад Марини Аромштам для дівчаток підліткового віку - “Палац надії”, авторства ірландської письменниці Елізабет Мід-Сміт.
В 2018 році друкує книгу для дорослих про радянське дитинство - “Білий верх - чорний низ”. Твір автобіографічний, адже у ньому впізнає себе кожен, хто виріс в епоху державного антисемітизму та пам’ятає розповіді близьких про вбивства та репресії.
Особисте життя
Марія Семенівна заміжня. Має двох дорослих дітей.
Займається журналістською діяльністю, перекладає, дає інтерв’ю, працює на посаді головного редактора сайту “Папмамбук”, приймає участь в творчих заходах та продовжує писати.