Та й чув щось краєм вуха, що руські імператори часто женилися на
іноземках і що в їхніх жилах взагалі мало текло руської крові. І — нічого.
Творили руську імперію. Ще й німців тоді били.
Ще перед поїздкою до Берліна його в цьому питанні просвітили радники.
І що виявилося? Що руські царі насправді були... неруськими царями! Почати хоча б з першого руського князя Рюрика, покликаного з найманою дружиною в Новгород "з-за моря" і який заснував династію Рюриковичів. Був він із варягів, тобто в ньому текла скандинавська кров. Та й люба його і єдина жона Єфанда походила з роду норвезьких королів! Від цього шлюбу і народився неруський — по крові,— Ігор, який став князем і продовжувачем руського роду Рюриковичів.
Його син Святослав I мав трьох жіночок, в тім числі й привезену ще Рюриком скандинавку Малфред. Князь Володимир Красне Сонечко мав шість жіночок — в тім числі й половецьку княгиню, візантійську принцесу і ще буцімто якусь "чехоню". Його четвертий син Ярослав Мудрий на одну половину скандинав, на другу половець, мав жону Інгігерду — дочку шведського короля Олафа Шетконунга.
Його син Всеволод I мав двох жінок — половчанку Анну і дочку візантійського імператора Константина ІХ Мономаха. Від цього шлюбу й народився Володимир Мономах, котрий мав за жону дочку короля Англії Гарольда II. Це — Київська Русь.
Перейдемо, просвіщали його радники,— до Московської.
Засновник Москви Юрій Долгоруков по крові трохи англієць, трохи половець і водночас скандинав, але аж ніяк не руський. Його брат Мстислав Великий мав жону Христину, дочку шведського короля Стенкільсона...
Онук Олександра Невського Юрій взяв шлюб із сестрою хана Узбека Кончакою /у хрещенні Агафія/. Після звільнення Русі з монголо-татарського іга руські великі князі, а потім царі й імператори тільки те й робили, що женилися на іноземках.
Сам Дмитрий Донськой видав своїх двох дочок за литовських князів, його син Василій I женився на дочці литовського князя Вітовта Софії, другою жоною Івана III стала Софія Палеолог, небога останнього імператора Візантії Костянтина XI. В жилах Івана Грозного /перший російський цар/ текла на три чверті руська кров і на одну чверть візантійських імператорів.
Ще до початку царювання династії Романових в крові царствених осіб та їхніх чад іноземної крові не було. Це були руські царі і по крові. Але вже Петро I мав двох дружин —Євдокію Лопухіну і Марту Скавронську
/Катерину I/, яка була дочкою шведа-квартирмейстера
Рабе.
Починаючи з Петра III всі царствені престолонаслідники були німцями, що походили по Голштейн-Готторпській лінії — з невеликими домішками австрійської, англійської, голландської, датської і грецької крові.
-Он як??— аж підскочив Йосип ІV, напівгрузин, напівруський, слухаючи свого радника.— Цікаво, цікаво!..
Син Петра ІІІ — не міг зупинитися радник,— і Катерини ІІ /принцеса
Ангальт-Цербська/ Павло І був одружений на принцесі Луїзі Гессен-Дармштадтській /в хрещенні Марія Федорівна/.
Син Павла І Олександр І женився на Луїзі Марії Августі, принцесі Беденській Дурлах /Єлизавета/.
Другий син Павла І Микола І женився на принцесі Луїзі Шарлотті Вільгельмині ІІІ /Олександра Федорівна/. Син Миколи І Олександр ІІ женився на принцесі Максиміліані Вільгельмині Августі Софії Марії Гессен-Дармштадтській /Марія Олександрівна/. Син Олександра III Микола II, останній російський імператор взагалі і династії Романових в тім числі, женився на принцесі Алісі Вікторії Олені Луїзі Беа-трісе Гессен-Дармштадтській, дочці Людовика ІV /Олександра Федорівна/.
Ось такою онімеченою закінчила своє царювання династія Романових.
-Герр Йосип онімів від щастя?— доноситься в його роздуми чийсь владний голос.— Ще б паж! Таку лялечку відхопив, як арійська білокура бестія, принцеса Марія! Чути хрюкання.
Герр Йосип нарешті повертається до дійсності.
Його /а заодно і "арійську білокуру бестію"/ вітає сам рейхсканцлер. Треба було дякувати главі уряду Великої Німеччини за милість і за такий щедрий дарунок.
-Чи. може, герр Йосип не згоден взяти принцесу Марію за велику княгиню? Так ми їй швидко знайдемо іншого жениха!
-Так, так, я згоден! Згоден!— майже вигукує великий московський князь.— Як завжди, виявляючи турботу про московітів, Велика Німеччина в особі пана рейхсканцлера, виявила і цього разу ласку, подарувавши мені незрівняну принцесу Марію — білокуру арійську бестію! Історія матримо-ніально-шлюбних відносин російських князів, царів та імператорів переконує мене, що мені, як великому московському князеві з ласки братньої Великої Німеччини не тільки можна, а й треба женитися на німкені — в даному разі на принцесі Марії з династії Гогенцоллернів, з роду самого прусського короля Фрідріха Вільгельма. А любов... Як співала колись одна популярна співачка: все можуть королі, лише одного вони не можуть... Так, так, женитися по любові . Але сподіваюся, що принцеса Марія народить мені спадкоємця? Майбутнього продовжувача моєї влади. Рейхсканцлер хрюкнув, що означало в нього сміх і майже весело вигукнув:
-О, так, так! Якщо принцеса Марія ще до шлюбу зуміла народити трьох дітей, то, гадаю, в законному шлюбі неодмінно подарує князеві довгоочікуваного спадкоємця!
-Я вірю, що принцеса Марія ощасливить спадкоємцем великий руський наро...
-Московський, герр Йосип,— безцеремонно перебив його рейхс-канцлер.— Або — московітів.
-Звичайно, це я і мав на увазі,— швидко погодився герр Йосип.— Я вірю в творчу потугу великого московського народу... Тобто московітів,— швидко поправився він, загледівши тінь невдоволення на холенім арійськім лиці глави уряду, що попри ту холеність /так писали навіть у пресі/ насправді було мужикувато-простецьким. А сам подумав: "Гаразд, німчура. Товчи мене в грязь, але я все одне — великий князь. І я перетворю московське князівство на царство руське. Дасть Бог, навіть в імперію. А що гнуся перед тобою, німчику, не злиняю. Руські князі більше ста літ гнулися перед ханами Золотої Орди, а все одне взяли над ними гору — такі ми, руські..." А вголос додав:— Я твердо вірю в творчу потугу русь... е-е... московського народу.
-І в чому, цікаво, полягає така непохитна віра в творчу спромогу маленького московського народу, герр Йосип?