4. Χαλεπά τά καλά — difficilia pulchra.
5. ’Ολίγη πρός κακότητα ‛οδός А 1. — Brevis ad nequitiam via. Sed accipe unam ex sacris literis; Paulus ad suum Timotheum epist. 1 cap. ultimo: ’Έστι δέ πορισμός А 2 μέγας ‛η ευσέβεια μετά αυταρκείας. — Est autem quaestus magnus pietas cum continentia. Pietatis est venerari deum et amare proximum; αυταρκεία dicitur latine aequitas animi, quae sortem suam boni consulit. Haec tibi erunt monumentum nostri; tu boni consule.
Vale, mi desideratissime, mi Michaël, cum optimo tuo fraterculo Gregorisco, provehat vos Christus in dies ad meliora virtutis incrementa!
Novus amicus tuus Greg[orius] Sk[ovoroda]
Iuli[i] 9, 1762 1.
А ’Εφόδιον ab ‛οδός via. Прим. автора.
B Τό γήρας, γήρατος — senectus. Прим. автора.
C Σεμνιός — gravis, ponderosus; ’έρως, ’έρωτος — desiderium amor. Прим. автора.
A 1 ’Ολίγος — brevis, parvus; κακότης, κακότητος — nequitia, malitia. Прим. автора.
A 2 Πορισμός — vectigal. Прим. автора.
Найжаданіший друже Михайле!
Ти вже залишаєш нас. Що ж, рушай туди, куди кличе тебе благочестя і користь, іди з Христом, з ним і повертайся. Хай пошле Ісус, щоб ти знайшов своїх найдорожчих батьків вдома здоровими і щасливими; бодай не знали вони жодних тривог і хай пробує все в мирі!
Хай охороняє стопи твої і твого милого братика той високий страж Ізраїля, щоб в дорозі не сталося якого-небудь нещастя! Вдома ти відпочивай, але уникай і надмірного неробства, бо ’επί πα̃σι μέτρον ’άριστον — "У всьому найкраще дотримуватися міри".
Надмірність породжує пересиченість, пересиченість — нудьгу, нудьга ж — душевний смуток, а хто хворіє на це, того не можна назвати здоровим. Немає години, не придатної для занять корисними науками, і хто помірно, але постійно ви-221вчає предмети, корисні як у цьому, так і в майбутньому житті, тому навчання — не труд, а втіха. Хто думає про науку, той любить її, а хто її любить, той ніколи не перестає учитись, хоча б зовні він і здавався бездіяльним. Хто по-справжньому що-небудь любить, той, доки улюблений предмет з ним, не відчуває, здається, від цього особливого задоволення, але як тільки цього предмета не стане, він вже переживає найжорстокіші любовні муки. Чому це? Тому що, коли не любити всією душею корисних наук, то всякий труд буде марним. Зрештою, любов, навіть при бездіяльності, досліджує і розмірковує, і чим більше відходить від занять, тим сильніше прагне до них. Мені добре відомо, як любиш ти наукові заняття, і я зовсім не хочу сказати, що тебе потрібно заохочувати, оскільки ти більш ніж достатньо виявляєш завзяття на ниві науки. Особливо таке спонукання недоречне зараз, під час канікул. Я пишу про це тільки для того, щоб ти знав, що я відчуваю, а я така людина, яка ніколи не може насититися розмовою з друзями. Зваж і на те, що людям, які люблять благочестя, особливо приємні чисті душею юнаки і отроки, від природи нагороджені щасливими здібностями. Ісократ їх звичайно називає παι̃δας θεω̃ν, тобто дітьми божими. Тому я шлю подяку твоєму чудовому дядечкові, протоієрею, вельмишановному отцю Петрові за те, що він допоміг мені зав’язати з тобою дружбу, яку я вважаю для себе щастям. А щоб у розлуці зі мною ти не тужив, я вирішив написати для тебе кілька благочестивих грецьких сентенцій μνημόσυνον, тобто пам’ятку. Як тільки з’явиться в тебе бажання поговорити зі мною, поглянь на ці вислови, і тобі здасться, ніби ти розмовляєш зі мною; згадуй при цьому які розмови любить вести твій друг.
Отже, перша сентенція хай буде така:
1. Κάλλιστον ’εφόδιον A ’εν τω̃ γήρατι B ‛η σοφία. — "Найкращий путівник в старості — це мудрість", або παιδεία, тобто наука, бо людину в старості залишає все, крім науки.
2. Σεμνός ’ερως ’αρετη̃ς C, — "Прекрасна і велична любов до чесноти". Бо не можна не поважати того, в кому вбачаєш оселю чесноти; адже де любов до чесноти, там повинна бути гідність.
3. Φίλους ’έχων νομίξε θησαυρούς ’έχειν. — "Маючи друзів, вважай, що ти володієш скарбом". Ніщо, каже, Сенека, так не радує, як вірна дружба.
4. Χαλεπά τά καλά. — "Прекрасне важке".
A ’Εφόδιον від ‛οδός — дорога. Прим. автора.
B Τό γήρας, γήρατος — старість. Прим. автора.
C Σεμνιός — поважний, важливий; ’έρως, ’έρωτος — бажання, любов, Прим. автора. 222
5. ’Ολίγη πρός κακότητα ‛οδός A. — "Короткий шлях до зла". Але прийми один вислів із святого письма. Павло в посланні до свого Тимофія (гл. I, кінець) пише: ’Έστι δέ πορισμός B μέγας ‛η ευσέβεια μετά αυταρκείας. — "Великим надбанням є благочестя разом з помірністю. Благочестю властиво шанувати бога і любити ближнього". Αυταρκεία латинською мовою називається спокоєм душевним, при якому людина задоволена своєю долею. Оце тобі на пам’ятку від мейе: будь задоволений тим, що маєш.