Родріго
Гаразд.
Яго
Синьйоре, він запальний і гарячий у гніві. Дуже можливо, що він ударить вас палицею. Спровокуйте його, щоб він це зробив, бо того мені буде досить, щоб збунтувати жителів Кіпру, а втихомирити бунт можна буде, тільки усунувши Кассіо. Так знайдете ви найкоротший шлях до здійснення ваших бажань, а засоби до цього будуть у моїх руках. І коли ми усунемо в такий найвигідніший спосіб перешкоду, то ніщо більше не заважатиме нашому успіхові.
Родріго
Я виконаю все, якщо ви влаштуєте зручну нагоду.
Яго
Ручуся за це. Приходь трохи згодом до цитаделі, а я тим часом маю перевезти його речі на берег. Бувай здоров!
Родріго
До побачення.
(Виходить)
Яго
Що Кассіо закоханий — я вірю;
І що вона закохана взаємно —
То і можлива, і природна річ.
Мавр,— хоч його терпіти я не можу,-
Людина чесна, ніжна, і шляхетна;
Гадаю я, що Дездемоні з нього
Чудовий буде муж. І я також
Її люблю; не те щоб плотським чином
(Хоч я й такого не чужий гріха),
Але тому почасти, що бажаю
Йому помститись. Маю я підозру,
Що сластолюбний мавр не раз скакав
До мене в постіль шлюбну. Думка ця
Моє нутро гризе, немов отрута...
Лише тоді я угамую душу,
Коли сквитаюся із ним за все:
Жоною — за жону. Якщо ж не вийде —
Я ревнощі у ньому розпалю
Такі жагучі і такі страшні,
Що їх зцілити розум не зуміє.
Щоб досягти цього,— аби той пес,
Якого я держу на мотузку,
Венеціанець той, не напсував,
Щоб не зірвавсь він передчасно,— я
Мікеле Кассіо візьму на повід
І так його знеславлю перед мавром,-
Бо щось мені здається, ніби й він
Із ковпаком моїм нічним знайомий,-
Що дякувать мені ще буде мавр,
Мене любитиме і нагородить
За те, що я зроблю його ослом
І оберну в нім спокій у шаленство.
Це поки що самі надії смілі,-
Лукавство виявиться лиш на ділі.
(Виходить)
СЦЕНА 2
Вулиця.
Входить герольд з наказом; за ним — юрба.
Герольд
Наш благородний і доблесний генерал Отелло бажає, щоб з нагоди щойно одержаних певних звісток про цілковиту загибель турецького флоту всі святкували цю подію — хто танцями, хто вогнями, як кому заманеться. І хай кожен розважається, і хай усі бавляться, бо, крім цієї радісної події, генерал святкує ще й своє одруження. На те є його воля, щоб оголосити це привселюдно. Всі зали палацу відчинено, і в них кожен може вільно бенкетувати від п'ятої години вечора до одинадцятої. Хай небо благословить острів Кіпр і нашого благородного генерала Отелло!
(Виходить)
СЦЕНА З
Зала в замку.
Входять Отелло, Дездемона, Кассіо та почет.
Отелло
Мікеле добрий, ви цієї ночі
Самі доглянути повинні варти.
Ми мусимо подати добрий приклад,
Аби веселощі не вийшли з міри.
Кассіо
Вже ж Яго знає, що робити треба
Одначе хоч надійний він, я сам
Все перевірю.
Отелло
Яго дуже чесний.
Мікеле, на добраніч! Завтра рано
Я з вами маю говорити.
(До Дездемони)
Люба,
Торг завершився. О моя кохана,
Прийшла щаслива мить — за всі труди
На нас чекають чарівні плоди!
Ходімо ж! На добраніч!
Отелло, Дездемона й почет виходять.
Входить Яго.
Кассіо
Здоров будь, Яго! Нам час уже йти на варту.
Яго
Іще не час, заступнику. Ще не вибило десятої. Генерал відсилає нас так рано тільки з кохання до своєї Дездемони. І хто його за це осудить? Він ще жодної ночі не зазнав утіхи з нею. А вона й для самого Юпітера ласий шматочок.
Кассіо
О, вельми приваблива синьйора!
Яго
І, ручуся вам, повна вогню.
Кассіо
Так, правда, вона таке свіже й тендітне створіння.
Яго
Які в неї очі! Так і закликають до спокусливих розмов.
Кассіо
Так, дуже привабні! І водночас такі скромні.
Яго
А коли вона говорить, хіба то не сигнал до кохання?
Кассіо
Звичайно, вона — досконалість.
Яго
Ну, що ж, хай їй щастить у постелі! Ходімо, заступнику! В мене є барильце вина, а ось тут, недалечко, кілька кіпрських молодців, які бажали б випити за здоров'я чорного Отелло.
Кассіо
Тільки не сьогодні, добрий Яго: голова моя надто слабка для вина, негодящий я пити. Я волів би, щоб чемність вигадала якийсь інший спосіб бавити час.
Яго
О, та це ж усе наші друзі. Тільки один келих! Я питиму за вас.
Кассіо
Я вже випив келих сьогодні, та й то нишком добре його спершу розбавив, а глянь, що він зі мною зробив. Мені прикро, що я такий нестійкий, але не годиться мені піддаватися цій слабості вдруге.
Яго
Як же це, чоловіче! Та сьогодні ж ніч веселощів, ніч бенкетування! Ті молодці так цього бажають.
Кассіо
Де ж вони?
Яго
Тут, за дверима. Будь ласка, запросіть їх сюди.
Кассіо
Добре, я запрошу. Хоч і не лежить до цього моя душа.
(Виходить)
Яго
Як зможу я хоча б один ще келих
До того, що вже випив він, додати,-
Задирливий він стане, злий, як пес
Синьйори молоденької моєї.
А дурень той Родріго, що з любові
Аж вивернувсь, як рукавичка, встиг
На честь улюбленої Дездемони
Вже не один піднять глибокий келих
І вихилить до дна; а він на варті!
І трьох кіпрян шляхетних та палких,
Що так завзято честь охороняють
І боронити острів войовничий
Готові кожної хвилини, встиг я
Вже напоїти добре і вином
Їх розігріть. Вони на варті теж.
Тепер мені лишилось так зробити,
Щоб Кассіо у зграї тих п'яниць
Чимсь острів цей зневажив. Мушу я
На це його підбити. Ось вони!
Якщо здійснити задум пощастить —
З погожим вітром човен мій помчить!
Повертається Кассіо з Монтано й дворянами; слуги несуть вино.
Кассіо
Присягаюся небом, вони вже напоїли мене, я стільки випив...
Монтано
Пусте! Зовсім маленький келишок, не більше пінти, слово честі справжнього солдата!
Яго
Вина сюди, гей!
(Співає)
Хай келих — цок-цок! Нехай він дзвенить!
Хай келих — цок-цок-цок — дзвенить!
Солдат — чоловік,
Нам жити — не вік,
Тож дайте солдатові пить!
Вина сюди, хлопці!