Сей йому i каже:
"Pocaluj psa w galy!" [50]
А той йому каже:
"I ja to myslalem!" [51]
25 июня
KULBACZKA [52]
Надибає дівку ксьондз
Під вечірню пору.
Бере її у мішок,
Несе до кляштору.
Але прелат зупинив.
"Со to,— каже,— bracie?" [53]
"А kulbaczka,— каже той,-
Szanowny prelacie!"
"А pojechac mozna, mnie?"
"А czemu z nie mozna?"
"Nies ze do mnie, bracie moj,
Nies, duszo pobozna" [54]
25 июня
ДИВНИЙ БИК
Бачить мужик у жидка
Невеличкого бичка
Під шклом в образочку,
А цікавий був мужик.
"Що то,— каже,— в вас за бик
Висить на кілочку?"
"А то,— каже,— вip не вip,
А на світі є ciм гip
Без зими i літа.
Там трава висока є,
I там бик такий жиє
Від початку світа.
I той бик собі за день
Всю траву таку упень
На гopi спасає.
А вночі — то божа piч —
Вся трава йому за ніч
Знову виростає".
"Де вам, Мошку, такий бик? —
Обзивається мужик —
Трудно вipy дати!
Biн давно би по сей час
Miг не тілько, кажу, вас,
А й світ заваляти!"
ТУРКИ I КОЗАК
Перебрався наш козак
Якось за границю
Та й, на лихо, завернув
В турецьку каплицю.
Протиснувся наперед,
Роздивився всюди.
Хоче вийти — та біда:
Стиснулися люди.
А перед тим неборак
Із’їв якось сала.
I тут його, на біду,
С... розібрала.
Tepпів, бідний, доки міг,
Аж піт з нього лився.
Далі — тарах, неборак,
В штани вгатилився.
Замовчали вci попи
Турки закричали
I над бідним козаком
Палаші підняли.
Але козак — не промах,
Вдарився у груди.
"Ваш великий,— каже,— бог!
Послухайте, люди!
Як турецький сильний бог —
Так правду говорю,
Що вже piк тому, як я
Не йшов до надвору.
I де вже я не ходив,
Де вже не молився,
Але, видно, жоден бог
Не змилосердився.
Ото тілько їден ваш
Перед цілим людом
Живо й раптом показав
Святе своє чудо!"
Заплескали вci попи,
Турки закричали
I заклепані штани
3 козака ізняли
I повішали якраз
Посеред каплиці,
А козака провели
3 грішми до границі.
29 июня
ТУРОК I МУЖИК
Нагнав турок мужика,
Хоче його взяти;
Бща тілько, нема чим
Рук йому зв’язати.
Ото й кличе він його.
"А ходи-но!" — каже.
А той собі на умі:
"Знаю тебе, враже",
I схилився у траві,
В небо поглядає,
"Боюсь,— каже,— пане мій!
Бо шуляк літає!"
"Та не бійся,— каже той,-
Надери лиш лика,
То ми того шульгара
Зв’яжемо до лиха!"
А той усе на yмi
Свою думку має.
"Боюсь,— каже,— пане мій!
Бо шуляк літає!"
"То я ж,— каже,— піду сам
Та надеру лика!"
Злазить турок iз коня
Та й іде до лиха.
Тогди мужик iз трави
Піднявся поволі,
Скочив живо на коня
Та й шмалить по полі!..
"Шульгар! Шульгар! Стережись!" —
По лісі загуло.
"Матері твоїй шульгар!" —
3 поля відвійнуло.
АХМЕТ III [55] I ЗАПОРОЖЦІ
В літо тисяча шiстсоте, —
В літо теє боже,
Прийшла грамота Ахмета
В наше Запорожжя:
"Я, султан, син Магомета, [56]
Внук бога їдного,
Брат місяця-перекроя
I сонця самого,
Лицар сильний i могучий,
Краль над королями,
Воєвода всього світу
I цар над царями,
Цар столиці Цареграду
I цар Македону,
Гpeків, сербів, молдаванів
I цар Вавілону,
Цар Подолі, i Галича,
I славного Криму,
Цар Єгипту, i Ораби,
I цар Русалиму,
Сторож гробу в Русалимі
I вашого бога.
Християн ycix на світі
Смуток і підмога,-
Кажу вам, yciм козакам,
Мені передатись,
А як нi — добра від мене
Вам не сподіватись!"
Того ж літа запорожці
Грамоту читали
I до вражого Ахмета
От що написали:
"Ти, султане, чортів сину,
Люципера [57] брате,
Внуку гаспида самого
I чорте рогатий!
Стравнику ти цареградський,
Пивнику макдонський,
Свине грецька й молдаванська,
Ковалю вавлонський!
Кате cepбів i Пoдoлi,
Папуго ти кримська,
Єгипетський ти свинарю,
Сово русалимська!
Ти — погана свинячая
Морда, не підмога,
I дурень ти, а не сторож
У нашого бога.
Не годен ти нас, козаків,
I десь цілувати,
А не то щоб Запорожжя
Під собою мати!
Ми землею i водою
Будем воюватись,
I тебе нам, бісів сину,
Hiчогo боятись!
Так тoбi ми відвічаєм,
А року не знаєм,
Бо ми ваших календарів
В Січі не тримаєм.
Місяць наш тепер на небі,
День той самий, що у вас;
За сим словом, вражі турки,
Поцілуйте в ... нас!"
НАЩО БОГ СОТВОРИВ?
"Нащо тебе, козака,
Господь на світ сотворив?"
"Щоб любив я мужика,
Щоби пана його бив!"
"Нащо ж тебе, мужика,
Господь на cвіт сотворив?"
"Щоб неславив козака,
Щоби панщину робив!"
ТУРЕЦЬКА КАРА
Взяли турки козака,
На смерть засудили,
Межи ноги йому кіл
Довгий заложили
Та й довбнею i женуть,
А той тілько каже:
"Та бий piвнo, коли б’єш,
Не милися, враже!"
13 окт[ября]
ПИЛИПОН
Як то за все хапаються
Tiї пилипони,
То й поправляв їден, кажуть,
У церкві ікони.
От поправив, що там було,
До попа вертає.
"Що ж, ти,— каже,— все поправив?" —
Піп його питає.
"Да все, батька! У Варвары
Башмак доработал,
Богоматери на лоне
Младенца сработал.
А чтоб батька мне маленько
На водку прибавил,
То я сзади уж и духу
Три перья приставил!"
14 окт[ября]
ХРАБРИЙ ЛЯХ
Здибалося два ляшки.
Їден i хвалився,
Як недавно на війні
3 козаками бився.
"Juz to,— каже,— dtugo mniе
Nie zapomnа wrogy,
Bo psiawiaram moze stu
Odrаbatem nogi!"
"Co to nogi? — каже той.-
Glowy rаbac bylo!"
"I ja chcialem, bracie moj.
Ale glow nie bylo"
____________________________
Каже: "Знатимуть мене
Козацькі пороги,
Бо я з coтнi козаків
Поодтинав ноги".
"Що то ноги? — каже той,-
Голови їм було!"
"I я то xтів, брате мій,
Та голов не було".