Шпигун

Сторінка 2 з 2

Яновський Юрій

'Витягли мою душу перед завісу на поклони. Стою як мумія. Порожній, неживий. Штовхнуть мене—я кланяюсь. Шарпнуть — іду. Прощаюся в думці з театром, з глядачами. Отак чомусь буває: коли я їм догоджав, хвилювався,

* Виставу закінчено! (італ.) —Ред.

грав з натхненням,— вони не помічали. Коли ж я тільки ходив на сцені — дивляться на мене виряченими очима.

Я вперше за вечір глянув на обличчя публіки. Та це ж тріумф, люди добрі! Раптом я заточився, мені забракло повітря, перука посунулась на очі,— "а... а... а...І" — застогнав я, тикаючи на публіку пальцем. Переді, мною в першому ряді глядачів стояв мій шпигун. Я загубив свідомість.

Щось холодне повернуло мене до життя. Директорша театру тримала пляшку з бутафорським вином. Шпигун сидів на стільці. Юнак із рум'яними щоками розгублено мняв у руках шапку.

"Піймали?" —видушив я з горлянки.

"Кого?" — запитала директорша,

"Оцього..."

Тоді шпигун устав і, підійшовши до мене, обняв. "Коля,— сказав він,— невже я так змінився в лікарні? Ти нас зовсім налякав. А оце ось мій синаша так виріс, з твого дозволу".

Як бачите, я й досі виступаю на сцені. Тільки з того дня я — комік.

1940

1 К і п л і н г Джозеф Редьярд (1865—1936) — англійський письменник, прозаїк і поет. Автор відомих оповідань про життя хлопчика Мауглі серед звірів ("Книга джунглів", "Друга книга джунглів") та інших творів з екзотичними та пригодницькими сюжетами.

2 Дойль Артур Конан (1859—1930)—англійський письменник, автор історичних та науково-фантастичних романів. Широку популярність йому принесли детективні повісті й оповідання про сищика-аматора Шерлока Холмса, які відзначаються захоплюючою інтригою.

3 Помреж — помічник режисера.