Капітан Василь Ус був п’яний. І п’яний він був не по-офіцерськи, а по-солдатськи, по-парубоцькому, вельми
і тяжко п’яний.
Проте він мав залізне серце і навіть не хитався йдучи, така в ньому була сила і такі були дужі ноги. "Хміль вдарив йому в голову і в душу. І душа його співала і радувалась, забувши про офіцерські погони на плечах, про сталінградські, київські, варшавські, берлінські ордени...