На кичери, гори, ліси,
мілкого срібла басейни —
навпрошки, навскоки, навкоси,
навпрямки, навперейми!
Вітер гір, мов холодна вода,
вимиє нам легені.
Морозу сила молода
висталить наші жмені.
Сила пекуча, тріскуча морозу
вигострить, наче бритву, віддих.
На поверхню білих хвиль голомозу
вибігнуть очі на звіди.
Заклятий в нас нестримний рух,
...