Латинська побрехенька, по-нашому розказана
Був собi колись-то якийсь-то маляр... ось на умi мотається, як його звали, та не згадаю... Ну, дарма; маляр та й маляр. I що то був за скусний! Там морока його зна, як то гарно малював! Чи ви, братики, що читаєте або слухаєте сюю книжку, думаєте, що вiн так малював собi просто, абияк, що тiльки розмiша краску чи червону, чи бурякову, чи жовту, та так...