(p. 912)
Князь Олег по боях тяжких відпочив,
В задумі по пишній палаті ходив
І нетерпеливо в вікно поглядав;
Князь Олег, як видно, когось дожидав.
Втворилися двері, в кімнату йде
Старець і князеві поклін кладе.
Князь бистро поглянув йому в лице:
"Здоров був, віщуне! — йому рече. —
Скажи мені правду по свому дару:
Чи скоро й якою я смертю умру?"
Покірно склонив...