Не діждатись мені, мабуть, волі,
Дні тюремні спливають поволі,
До вікна — дотягнися, зумій,
За дверима стоїть вартовий.
Я помер би давно вже в цій клітці,
Та спасибі гарненькій сусідці!..
Ми прокинулись світ не зоря,
Я кивнув їй сьогодні здаля.
Нас незлучно здружила неволя,
Познайомила спільна недоля,
Поріднило бажання одно
Та у ґратах подвій...