Петро Мальований ходив між дротами, як в менажерії звір. Голодна і неволею до розпуки доведена звірюка. Він спльовував і говорив сам до себе, мов несповна розуму.
"Ідеш направо — дріт, підеш наліво — дріт, і роби з собою що хоч. Грім би їх побив, хороба б їх видусила до лаби. 1 нам нема що їсти, і їм нема що їсти, а миритися не хочуть, дияволи. Перше лиш душогубів у тюрму замикали, а тепер ду...