Уранці місто загуло,
Розбуджене гудками;
Залізо, камінь, мідь і скло
Озвались голосами.
І знов живе, лютує звір
Стотисячоголовий!
Його життя — кип’ячий вир,
Жахливий і чудовий.
Воно розкидує свій шал
В палацах і халупах
І йде мов пишний карнавал
По згарищах і трупах.
В ньому і поклики грізні,
І журні антифони,
Музика, танці і пісн...