Капітан зирнув на Гірша поглядом, повним дикої ненависті. Був би розшарпав сю погану ящірку, що навіть в тій хвилі, супроти маєстату смерті, не зуміла бути нічим більше, як тільки поліцайником.
— Ну, так, се правда, — мовив комісар, трохи нерадо і ображений Гіршевою увагою, хоча мусив признати її справедливою. — Дівчата, — обізвався до панночок, що в німім переляку придивлялися тій сцені, — підійдіть ближче і придивіться тій пані!
Дівчата підійшли ближче до Анелі. Капітан підняв на них очі з виразом розпучливого благання.
— Скажіть тепер, чи се та сама пані, що вас вербувала до служби?
— Ні! — відповіли дівчата в один голос. Гірш аж підскочив, аж почервонів зі злості.
— Се неправда! — скрикнув. — Се не може бути!
— Пане Гірш! — строго упімнув його комісар. — Маєте мовчати! Прошу мені ще раз рішучо сказати, — мовив далі, обертаючися до дівчат, — чи отся пані вербувала вас до служби, чи не ся?
— Ні, не ся! — рішучо відповіли дівчата. Комісар поклонився капітанові.
— Пане капітане, мій обов'язок сповнений. Супроти рішучого зізнання сих дівчат усяке підозріння супроти вашої жінки упадає. Ніяких паперів, ані зізнань, котрі би прямо обтяжували її, ми не маємо, а за отсі наші відвідини вся одвічальність паде на Гірша. Я не чую себе управненим робити в вашім домі ревізію. В те, що сталося в вашім домі в хвилі нашого приходу, ми також не маємо права ближче входити. Моє поважання.
Капітан стиснув подану йому руку і вклонився на відхіднім панночкам. Якими ж благородними, майже святими видались йому в тій хвилі ті упавші, його жінкою так страшно покривджені дівчата, що в тій тяжкій для нього мінуті знайшли в своїх серцях настільки людськості, і самовідречення, і прощення, щоб одноголосно, рішучо висказати се однісіньке, а в своїх наслідках таке важне слівце "ні!" Се одно слівце погодило його з людською природою, з життям, додало йому нового духу, нової надії. А коли ті нещасні, покривджені і втоптані в болото могли простити його жінці, то яке ж право мав він розставатися з нею з гірким ненависним почуттям? І, обливаючися рясними слізьми, він кинувся на коліна перед трупом Анелі, цілував, і обливав слізьми її холодні, костеніючі руки...
Сенсаційний процес проти Штернберга, Юлії і їх спільників відбувся геть пізніше. Назви Анелі ані раз не згадано в тім процесі, і її самовбійство лишилося тайною для всіх посторонніх. По виясненні, а радше загребанні тої нещасної справи капітанові явилася можність узяти назад своє подання о димісію з військової служби. Склонив його до сього головно Редліх, що по кількамісячній недузі виздоровів з рани, завданої йому в поєдинку, і перейшов жити до Ангаровича. Рана зробила його нездатним до військової служби, і він обняв на себе обов'язки гувернера Ангаровичевих дітей. І старий Гуртер, вийшовши зі шпиталю і оплакавши смерть Анелі, поселився у капітана і благословить його ім'я та пильнує його дітей, як ока в голові. Капітан швидко авансував. Діти оплакують іще свою маму, шанують її пам'ять, як святощі, а капітан, слухаючи їх жалібних спогадів про неї, тільки сльози ковтає та шепче:
— Бідна ваша мама! Бідна ваша мама! Покинула вас, не натішившися вами!
На Анелиній могилі нема ні хреста, ні плити з написом, тільки високий кипарис, огороджений залізними штахетами, знімається вгору рівно, мов свічка, в своїй густій вічній зелені — вірний образ замкненої в собі енергії і незламної рішучості.
Відень, у падолисті 1892 р.
______________
* Їду східним експресом. Пришлю наступну телеграму з Будапешта. Давид (нім ).—Ред.
* Стій, полк! (нім.).-Ред.
* Назад! (нім.). —Ред.
* Не має значення! (нім.).—Ред.
*Фу, як погано! (франц.). — Ред.
* Ходім (франц.). — Ред.
* Пристойності (лат.). — Ред.
* Здоров (лат.). — Ред.
* Це така штучка (нім.). — Ред.
* З приводу, щодо (франц.). — Ред.
* Купив би село, та грошей нема (польськ.) — Ред.
* Стій! (нім.)-Ред.
* Ходім, діти! (франц.)
* Казуси, смішна плутанина (лат.). — Ред.
* Тільки не поспішати! (нім.)-Ред.
* Відчеканюючи (нім.) — Ред.
* Здоров! Як ся маєш? (нім.) — Ред.
* Казарма біля сінного торгу (нім.). — Ред.
* Ті, що йдуть на смерть, вітають тебе (лат.). — Ред.
* Той, що йде на смерть, вас вітає (лат.). — Ред.
* Відпочиньте! (військова команда) (нім.). — Ред.
* Прощайте! (франц.) — Ред.
* Вогонь! (нім.) — Ред.
* Кров — це зовсім особлива рідина (нім.) — Ред.
* Ліворуч рівняйсь! (нім.) — Ред.
* Офіційно (лат.). — Ред.
* Пригинайсь (військова команда) (нім.). — Ред.
* Боже мій! (сербохорв.). — Ред.
* Де нема позивника, там нема й судді (нім.). — Ред.
* Наприклад (нім.). — Ред.
* На спомин (нім.). — Ред.