— Ловко! Викрутився! Ну, нате ж вам за це ордена!. Чи то пак "корінфського ордера" і звання чемпіона полеміки. Тепер я бачу, що не всякий "авангард" є авангард, і ще я бачу: "сельдяной буян", вискочивши з конопель, в боротьбі двох сил буде грати роль "петрушки", якого подбають використати не тільки "органони", але і звичайнісінькі темні сили.
Словом, ясно. Тепер десерт: чи не скажете ви хоч два слова про молодих "вчених", які "натискають" на Поліщукову "ручку"?
— Ви маєте на увазі Ів. Капустянського?. Знаменитий учений! Шкода тільки, що він і досі не знає, хто цей дядя — псевдонім — і як із ним поводяться. Словом, гарний учений і подає великі надії. Вірю, що з такою наукою ми підемо дуже й дуже далеко. Словом, сrеdо, quia absurdum est10.
Р. Р. S’. Фу, аж втомився, коригуючи "гранки". Така халепа з цими статтями — прямо біда: "ручка" труситься до лірики, а життя "натискає" на публіцистику. От і зараз кортить ще два слова сказати (пробачте, Миколо Григоровичу!) Справа в тому, що ми мусимо констатувати дуже приємний факт: наш памфлет уже зробив своє діло.
Через кілька день після виходу 12 числа "ЧШ", де вміщено було "ахтанабіля" сучасності, В. Поліщук видрукував вірша "Ейфелева башта", в якому вже робить спробу написати сонета. Спроба, правда, не зовсім удала, але у всякому разі — прогрес! "Из искры возгорится пламя"; можливо, ця спроба й поведе нашого верлібриста через культуру класичного вірша до справжнього верлібру… Дай, Боже! і допоможи ще йому, Боже, побороти в собі себелюбство, і постав перед ним, Боже, якусь церобкопівську плювательницю: хай плює на здоров’ячко. Бо чим же винні Зеров і Рильський, що йому так багато слини в роті?
З великою приємністю ми констатуємо й такий факт: "гарячий воїн" не цурається вже і тичинівської "церковщини". То нічого, що він поруч свого "сонета" видрукував (очевидно, виправдовуючи себе) "наплювательський" вірш Маяковського, та нічого, що він переборщив трохи "опахалами", — то нічого! Надалі наш верлібрист найде міру своїй "церковщині"; що ж до Маяковського, то він побачить, що цей поет не тільки плює, але вже й тоскує за "облаком в штанах" ("мне бы покончить жизнь в штанах, в которых начал") .
Словом, от вам зразки тієї "церковщини", до якої вже йде Поліщук: "немов святий огонь донести в хату треба", "мов темним омофором мене укрити", "як юна Божа мати", "на жертву вечорову", "як ласка мадонни", "вже колишуть своїм опахалом", "я молюся за всіх", "воскрешаю вас" і т. д., і т. п., еtс.
Правда, букетик? От що значить памфлет: не встиг видрукувати, як уже й наслідки! Це я взяв, до речі, з "Радіо в житах", з тієї збірки, яку й написано "свідомо", оце недавно… цими днями. От тобі й "корінфський ордер"!
— Ви говорите "корінфський ордер"?. А все-таки справді: невже не можна сказати ордер? Ну, покиньте, нарешті, своє "яхидство", Миколо Григоровичу! Боже мій, скільки у вас тієї злоби до тих людей! Ая-я-я-я-я-я!
— Ах, дорогий читачу, нічого не зробиш: така вже мені злоба до тих людей. Як підскоче "поверхурочний", так і закипить "в нутрє". От і зараз: їй-богу, "мілітан" вивозе! Не будь його — весь ефект пропав би. Латинський "орден" у французів, звичайно, переходить в "ордер", але в нас останній звучить все-таки як "ахтанабіль". Бо і справді, що ви показуєте касирові, коли вам треба одержати "поверхурочні за 90 з лишкою години"? Ордера чи ордена? Очевидно, ордера, наказа. Тепер уявіть, що "залізобетонна" колона теж зветься "ордером". Ви берете цю колону й несете до касира. Касир здивований і пропонує назвати її "орденом". Тоді ви з горя випиваєте пляшку сороковки й намагаєтесь повісити цього "залізобетонного" "ордена" на свої груди. Це вам не вдається, і ви кричите:
— До чорта ордени й ордери! Хай буде "корінфська" колона!
Це, звичайно, каламбур, але я, як апологет пуризму, рішуче повстаю проти всякої… претензійності.
______________
1 Причина війни (латин.).
2 Показна доброчесність (фр.).
3 Людині властиво помилятися (латин.) — афоризм Сенеки-старшого.
4 Епіграф (іт.).
5 Особистості (латин.).
6 Мистецтво для мистецтва (фр.).
7 "Палким Роландом" (іт.)
8 Велика людина (грец.).
9 Скандальний успіх (фр.).
10 Вірю тому що це безглуздо (латин.)..