Тетеря. Хто не хоче войни з татарами, той не козак. Хто не хоче вести козацьке військо на ворога, той не гетьман. Нам треба войни. Нащо нам здались гетьмани-пічкурі. Нам треба молодого й завзятого гетьмана!
Панас Богуславець. Наш дом в руїнах. Моя сестра в неволі. Все наше добро пішло марно. Наших сестер швидко продадуть на базарі. Чи вже ж нам ще раду радити — чи бити ворога, чи жалувати!
Одна п оловина ради й Богуславчин рід. Нам треба войни! Народ хоче войни!
Друга половина ради (слабіше). Пожалійте козацький цвіт, молоді голови! Чи мало ж ми поклали голов на степах?
Одна половина й рід (ще голосніше). Батьку! Веди нас на войну або клади булаву!
Друга половина (ще тихіше). Мир! Не клади, батьку, булави!
Одна половина й рід (ще голосніше). Клади булаву! Не твоїм старим плечам знести войну. Нас більше! Война!
Томило. Коли вас більше, то нехай буде по-вашому. (Кланяється раді). Спасибі вам, висока радо, за честь і шанобу! Кладу булаву! (Кладе булаву й бунчук на стіл, кланяється раді і стає між старими козаками).
Старі козаки (виступивши перед радою). Старий гетьман виступає: чи не має хто, пани-товариші, чого сказати проти його?
Один козак (до Томила, котрий виступає на середину кола). Ти не мислив зла Україні, ти вірно служив, водив військо на ворогів і край боронив; не марнував народним добром, свого докладав; кришив татар, як капусту, страху завдавав; з старшиною, з козаками ти раду держав. Дякуємо тобі! (Кланяється гетьманові).
Томило. Колись бився з ворогами, та тепер не буду! Того часу молодого повік не забуду! Була міць, була сила,
та мій час минув... Руки слабі, сила впала... Простіть мені, товариші, в чім моя вина! Коли я мислив зло Україні, от моя голова!
Рада. Не мислив зла Україні, ти чесно служив! Дякуємо тобі!
Один старий козак. Панове-товариші! Послухайте нашої ради, кого на гетьмана обібрати! Між усіма полковниками двом полковникам припадає гетьманувати: Яремі Байді або Василеві Тетері. Воля ваша! Вибирайте!
Байда виступає з одного боку ради, а Тетеря — з другого.
Голос з 1-ої полов, ради. Тетеря козак добрий.
Голос з 2-ої полов, ради. І Байда козак неабиякий.
Голос з 1-о ї полов. Про Тетерю знає вся Україна.
Голос з 2-о ї полов. Про Байду знає не одна Україна.
Два голоси з 1-ої полов. Тетеря недавно побив ляхів.
Два голоси з 2-о ї полов. Байда бив ляхів, бив татар і турків.
Три голоси з 1-ої полов. Тетеря лицар завзятий .
Три голоси з 2-о ї п о л о в. І Байда лицар запеклий; його бачив Цареград.
Чотири голоси з 1-ої полов. Тетеря помститься за свій рід, за Марусю Богуславку.
Чотири голоси з 2-о ї полов. Байда помститься не за рід, а за всю Україну.
Одна лава першої полов. Байда лицар добрий, та дуже значного роду.
Одна лава 2-о ї полов. Хоч значний, та зате простий і щирий. Тетеря дуже молодий: нехай трохи по-старіється!
Дві лави 1-о ї полов. Старість на войні не радість, а для молодості война — криваве пиво. Нехай веде нас на войну Тетеря!
Дві лави з 2-о ї полов. Ба не поведе нас Тетеря, бо поведе Байда.
Дві лави з 1-о ї полов. Тетеря візьме булаву!
Три лави 2-о ї полов. Байда візьме булаву!
Три лави 1-ої полов. Тетеря буде гетьманом!
П'я т ь лав 2-о ї полов. Байда!
Три лави 1-о ї полов. Тетеря! Тетеря!
П'я т ь лав 2-о ї полов. Байда! Байда!
Одна полов, ради. Нас більше!
Друга полов, ради. Ба нас більше!
Одна полов, ради. Ми ставимо на стіл Тетерю! (Ведуть до стола Тетерю).
Друга полов, (голосніше). Ми ставимо на стіл Байду! (Байду підводять до стола. Тетеря й партія його оступається).
Старі козаки (виступають). Цссс...
Всі стають на свої місця.
Промовець (з старих козаків виходить на середину). Послухайте ради сивої голови! Обидва лицарі добрі, козаки завзяті, але слава про Байду пішла далеко за границі України (оступається).
Старі козаки. Ми за Байду, а хто за Тетерю, кидайте шапки вгору!
Одна половина ради підкидає шапки вгору. Шапок летить рідко.
Старі козаки. Нема ладу, нема згоди! Не бути Тетері гетьманом!
Тетеря з партією оступається.
Старі козаки. Багато козаків бачили ми на своєму віку, та не було ще такого завзятого, як Байда: він по три дні не злазив з коня, завдав жаху туркам в Цареграді, орлом літав по Чорному морі. Хто за Байду, шапку вгору!
Козацька рада. Хоч Байда значного роду, та лив свою кров, як воду, за народ, за Україну. Ми за Байду. (Кидають шапки вгору разом).
Старі козаки. Згода!
Козацька рада. Згода, згода, згода! Просимо тебе, Байдо, взяти булаву!
Два старі козаки виводять Байду на стіл і подають йому бунчук
та булаву.
Козацька рада. Смерть ворогам!
Байда (взявши булаву й бунчук, кланяється). Дякую вам, велика радо! Я не жалував своєї крові за Україну, бувши козаком, але гетьманство не по моїй силі. Дякую вам за велику ласку! (Кладе булаву й бунчук).
Рада (тихо). Просимо тебе, візьми булаву і рятуй
Україну. (Старі козаки подають Байді бунчук і булаву вдруге).
Байда. Боюсь великої честі й великого діла! Дякую вам! (Знов кладе бунчук і булаву).
Рада (тихо). Просимо тебе! Візьми булаву!
Байда. Боюсь великої честі й великого діла! (Кладе булаву й бунчук).
Рада (грізно). Велимо тобі! Бери булаву!
Старі козаки подають Байді бунчук і булаву втретє. Козаки прикривають Байду знаменами. Хорунжий роздає знамена по всій раді.
Рада.
Оборони, боже, козацьке військо і всю
Україну!
Щасти нам, боже, на ворога стати, На ворога стати, Україну обороняти. —Всіх бранців з неволі ослобоняти, Наших ворогів мечем порубати! Слава, слава, слава!
Байда (з стола). Не раз і не два заглядав я в вічі чорній смерті. Я смерті не боюся і готовий тричі вмерти за Україну! Нехай моя голова перша покотиться по степу, нехай я перший потону на морі, але таки добуду волі й честі для України! Козаки! Рушайте в поход! Я не зайду в хату попрощатись з жінкою, з дітьми! Дайте коня! Час у поход!
Рада. В поход! Смерть ворогам! Слава, слава, слава!
Козаки стають у ряди; на сцену виступає народ. Байда сходить з стола й порядкує.
Молодиці.
Не шуміте, луги,
Завдаючи туги!
Бо ми й так тугу маєм,
Козаків теряєм.
Ой, козаченьки пішли,
Чорні очі занесли,
Серцю туги завдали.
Бодай тії вороги
Поконали до ноги!