Крил не втинай сизокрилій голубці,
Хай вона вільно літа!
[1891]
ВЕСНЯНКА
(Сестрі Олесі)
Як яснеє сонце
Закине свій промінь ясний
До тебе в віконце, –
Озвись на привіт весняний.
Олесю, серденько,
Співай веселенько!
Весняного ранку
Співай, моя люба, веснянку!
Як бідну первістку,
Дочасну, морози поб’ють
І кущик любистку
Холоднії роси поллють, –
Не плач, моя роже,
Весна переможе!
Весняного ранку
Співай, моя люба, веснянку!
Як дрібнії дощі
Заслонять нам світ навесні,
Як нам молодощі
Пов’ються у хмари сумні, –
Не тратьмо надії
В літа молодії!
Весняного ранку
Співаймо, сестрице, веснянку!
На літо зелене
Поїду я геть в чужий край,
Згадай же про мене,
Як підеш по квіти у гай.
Спогадуй, Олесю,
Сестру свою Лесю!
Весняного ранку
Даю тобі сюю веснянку!
[6 квітня 1890 p.]
1
(1) — Урочисто (iтал.)
2
(2) — Весело (iтал.)
3
(3) — Тут: акорди на арфi (iтал.).
4
(4) — Рондо (пал.)
5
(5) — Ноктюрн (iтал.)
6
(6) — Назва строфи на сiм рядкiв (iтал.)
7
(7) — Без надiї сподiваюсь! (лат.)
8
(8) — Комаров Михайло Федорович (1844-1913) — український бібліограф, критик і фольклорист. Приятель сімї Косачів.