Кассіо
Із ким?
Повертається Отелло.
Яго
Він одружився з... Генерале,
То що, ходім?
Отелло
Ходім.
Кассіо
А ось загін
Сюди по вас іще один прямує.
Входять Брабанціо, Родріго й дозорці зі смолоскипами й при зброї.
Яго
Та це ж Брабанціо. Ну ж, стережіться.
Вони замислили недобре.
Отелло
Стійте!
Хто йде?
Родріго
Ось мавр, синьйоре.
Брабанціо
Взять злодюгу!
З обох боків вихоплюють зброю.
Яго
Родріго, ви? До ваших послуг, пане!
Отелло
Сховайте-но блискучі ваші шпаги,
Бо їх іржею може вкрить роса!
Добродію, своїм поважним віком
Тримаєте ви нас в покорі дужче,
Ніж це зробити може ваша зброя.
Брабанціо
О злодію негідний! Де дочка?
Де ти подів дочку мою, падлюко?
Проклятий, ти її приворожив!
Посвідчить всяк, хто має добрий розум,
Що ти скував її кайданням чарів,
Бо неможливо, щоб щаслива, гожа
І ніжна дівчина, яка на шлюб
Дивилася так неприхильно досі,
Що кучерявим юнакам шляхетним,
Всім землякам своїм лиш відмовляла;
Щоб дівчина така втекла з домівки,
Наважившись на глум себе віддать,
І кинулась на чорні груди мавра,
Який хіба вселити здатен жах,
А не навіять дівчині кохання?!
Нехай мене осудить цілий світ,
Якщо не маю я підстав казати.
Що ти причарував її чаклунством!
Напоями чи зіллям чародійним,
Що збуджують і пристрасть викликають,
Дівочу юність ти занапастив!
Я хочу, щоб досліджено було
Цю справу до кінця; проте вона
Така мені ясна, що я відразу
Візьму і арештую тут тебе,-
Тебе, який дурив весь світ, який
Так добре тямить в клятому чаклунстві
І в ремеслі кохається такому,
Яке суворо наш закон карає.
Беріть його мерщій! Коли ж він опір
Чинитиме,— вживайте сили!
Отелло
Стійте,
Ви, що мене підтримуєте, й решта.
Коли б хотів я битися, цю роль
Я без суфлера виконав би. Тож
Куди ви хочете, щоб з вами я
Пішов відповідать на вашу скаргу?
Брабанціо
Йди до в'язниці, доки не покличуть
Тебе закон і справедливий суд
Дать відповідь.
Отелло
Коли я вам скорюсь,
Як зможу виконать бажання дожа,
Що скрізь гінців по мене розіслав
І наказав з'явитися до нього,
Щоб вирішити дуже пильну справу?
1-й військовий
То правда, найшановніший синьйоре,
У раді дож; я певен, що просили
І вашу милість теж.
Брабанціо
Як? В раді дож?
Вночі? Такої пізньої години?!
Ведіть його за мною! В мене теж
Не малозначна справа; я гадаю,
Що й дож, і всі брати мої державні,
Сенатори, неначе на свою,
Подивляться на кривду цю жахливу.
Якщо давати волю цим злочинствам
І ми не будемо за них карати,-
Почнуть раби й погани панувати!
Виходять.
СЦЕНА З
Там же. Зала в палаці дожів.
Дож і сенатори сидять за столом; навколо військові, урядовці та слуги.
Дож
Занадто суперечливі новини,
Їм через те не можна йняти віри.
1-й сенатор
І справді, не збігаються вони;
До мене пишуть, що галер сто сім.
Дож
Мене ж сповіщено, що їх сто сорок.
2-й сенатор
Мене — що їх дві сотні. Хоч листи
І подають нам зовсім різну кількість
(Бо здогади, правдиві в головнім,
Різняться у подробицях нерідко),
Проте усі вони одне говорять:
Що флот турецький вирушив на Кіпр.
Дож
Це дуже імовірно; через те
Мене не тішить ця різниця в числах.
Я вірю в суть листа,— вона ж страшна.
Матрос
(за сценою)
Впустіть мене! Мерщій! Мерщій! Мерщій!
1-й служник
Це посланець з галер.
Входить матрос.
Дож
Ну що? В чім річ?
Матрос
Турецький флот уже пливе на Родос.
Сенаторам про це подати звістку
Мені синьйор Анджело наказав.
Дож
Що скажете?
1-й сенатор
Того не може буть —
Це хитрий хід, щоб напустить туману.
Коли самі зміркуємо гаразд,
Яку вагу для турків має Кіпр,
То зрозуміємо, що Родос їх
Цікавить значно менш, бо взяти Кіпр
Багато легше їм. Немає там
Великих і міцних фортець, а також
Немає засобів до оборони,
Яких тепер на Родосі чимало.
Подумаймо про це — і ми збагнем,
Що не такі вже недотепні турки,
Щоб, зовсім залишивши головне
І знехтувавши заміри легкі,
Наважитись на інші — небезпечні
І геть невигідні.
Дож
Авжеж, це так.
Не може Родос їх тепер цікавить.
1-й служник
Ось посланець з останніми звістками.
Входить посланець.
Посланець
Синьйори милостиві й поважані!
До Родосу припливши, оттоманці
З'єднались біля нього з другим флотом.
1-й сенатор
Я так і знав. А скільки їх, відомо?
Посланець
Всіх — тридцять кораблів; а після того
Вони лягли на інший курс і вже
Пливуть тепер до Кіпру. Тож, панове,
Синьйор Монтано, вірний і хоробрий
Слуга ваш, сповіщає вас про це
І просить вірити йому.
Дож
Тепер
Не можемо ми більше сумніватись.
Пливуть вони на Кіпр. Чи Марк Луккезе[6]
Є нині тут, у місті?
1-й сенатор
Ні. Він саме
В Флоренції.
Дож
Послать по нього й вимагать листом,
Щоб повернувся він назад негайно.
1-й сенатор
Ось і Брабанціо, й відважний мавр.
Входять Брабанціо, Отелло, Яго, Родріго, дозорці та слуги.
Дож
Отелло наш хоробрий, ми повинні
Негайно вас послати проти турків,
Цих спільних ворогів...
(До Брабанціо)
Вас не завважив...
Ласкаво просим вас, синьйоре любий!
Ми потребуємо в цей пізній час
І допомоги вашої, й поради.
Брабанціо
А я їх сподіваюся від вас.
Простіть мені, мій найясніший доже,-
Не сан мій і не звістка ця про справу
Мене раптово з ліжка підвели;
І не загальне наше лихо враз
Мене так схвилювало,— то кипить
В мені велике особисте горе
Й шумить таким потоком безупинним,
Що всі скорботи інші поглинає
І не вгамовується!