Пісні (збірка)

Страница 3 из 3

Багряный Иван

Здобудемо свободу! Від ворога лютого

Звільним

Батьківщину свою.

Концтабори Печори,

і тюрми з тортурами,

І пекло холодне страшної Колими,

І каторгу Сибіру, і муки

за мурами,

І сльози — усе взнали ми.

І каторгу Сибіру, і муки

за мурами,

І сльози — усе взнали ми.

Від схилів Закарпаття

до вод Дону синього,

Від скель Севастополя по Прип'ять ачей,─

За честь і за свободу

народу єдиного

Ми станем

плечима до плечей!

За честь і за свободу народу єдиного

Стаєм ми

плечима до плечей.

Вперед, сини і дочки

народу робучого,

Народу трудового весна і грім пісень!

Чекає перемога нас,

сонця блискучого,

Свободи і радости день.

.

Чекає перемога нас!

Сонця блискучого,

Свободи і радости день.

Вперед, сини народу,

в кайдани закутого!

Вперед за Україну! Не гнися в бою! —

Здобудемо свободу! Від ворога лютого

Звільним Батьківщину свою.

Здобудемо свободу!

Від ворога лютого

Звільним Батьківщину свою.

ЮНАЦЬКА

Хмельницький, Мазепа, й Петлюра,

І геній Великий Тарас,—

Всі предки й заплакана мати

Очима приникли до нас.

Приспів:

Вперед! Вперед! Вперед!

За Волю й за Землю свою!

Ми щастя, що зичила мати,

Здобудем в жорстокім бою.

Заграви стоять над землею,

І попіл до сонця встає...

Не буде Вітчизни твоєї,

Як зрадить їй серце твоє.

Приспів: Вперед! Вперед!..

Велика твоя БАТЬКІВЩИНА

До тебе й з могили встає.

Тоді лиш навіки загине,

Як зрадить їй серце твоє.

Приспів: Вперед! Вперед!..

Ніщо не злякає сміливих.

Нехай начувається кат!

Ми пройдем, як сонце і злива,

Від Дону до синіх Карпат.

Приспів: Вперед! Вперед!..

Шаліють напасників зграї —

Глумляться в безсилій злобі...

Вітчизна твоя не вмирає,

Бо вірно належить тобі.

Приспів: Вперед! Вперед!..

ВПЕРЕД, СОКОЛИ!

(Юнацька пісня)

Нема тої сили, щоб весну спинила

І квітам звеліла не рости.

Хоч матінка мила в журбі посивіла,

Так нам присудила цвісти!

Приспів:

Вперед, соколи! До сонця й волі!

Як маки, під бурею ми цвітем.

Героїв діти, ми будем жити

Землею володіти, залізом і вогнем.

Нема того ката, щоб вирив Карпати

І зміг поковтати степи.

Хоч рідная мати в журбі розіп'ята,

Так серце завзяте кипить!

Приспів.

Хай ворог лютує, хай знає і чує,

Хай чує погибіль свою!

В годину відплати ніщо не врятує

Його від розплати в бою!

Приспів.

Весна знов ітиме, Вітчизна цвістиме,

І сонце пливтиме золоте!

І матінка мила, що нас так любила,

Всміхнеться нам мило за те.

Приспів.