Підстароста — помічник старости
Пінна — хлібна горілка
Пінязі — гроші
Пістряк — прищ
Пічкур — грубник, той, що палить у печах
Плахта — жіночий одяг типу спідниці, зроблений із двох зшитих до половини полотнищ переважно вовняної картатої тканини
Повитчик — служитель канцелярії, який відав діловодством у суді
Повірений — тут: особа, уповноважена іншою особою чи установою діяти за їх дорученням і від їхнього імені
Подушне — у дореволюційній Росії податок державі, подать поміщикові, стягувані з кожної душі податного стану
Поєднати — тут: умовити
Поєлику — оскільки
Поїзд — тут: весільна чи похоронна процесія
Покрова — назва релігійного свята, що відзначається православною церквою 1 жовтня за ст. ст.
Полотняна стіна — ширма
Понеже — тому що, оскільки
Порощати — швидко і голосно говорити, кричати
Посад — місце для наречених за весільним столом
Потуха — розвага
Права середа — двадцять п'ятий день після великодня, так званий рахмаиський Великдень
Превелебний — титул єпископа; гідний великої пошани (вживається при ввічливо-шанобливому звертанні до когось)
Пречиста — назва двох церковних свят (15 серпня — день смерті богородиці і 8 вересня — день народження богородиці)
Привод — місце, де рекрути проходили комісію
Пригребиця — погрібник
Приданки — весільні гості з боку нареченої, які йдуть із нею в дім нареченого
Приказ — орган центрального управління в Росії в XVI — XVIII ст.
Приказний — той, хто служив у приказі
Прикинути — тут: відмовитися від замовляння
Прикладки прикладати — вигадувати що-небудь на кого-небудь; насміхатися
Притча — пригода, подія
Причет — служителі культу при православній церкві; особи, які супроводжують кого-небудь; почет
Проброїтися — провинитися, нашкодити
Проводи — звичай поминати на могилах померлих протягом післявеликоднього тижня
Проскура — білий хлібець особливої форми, що використовується у православному богослужінні
Просто рещи — просто кажучи
Протопопівна — дечка протоієрея (чин священика)
Пущення — останній день вживання скоромної їжі перед великоднім постом
П'ятиалтинний — монета вартістю 15 коп.
П'ятінка — п'ятниця
Ралець — подарунок; бенкет.
Рацея — довга й нудна промова з повчанням, напученням
Ребронт (роброн) — старовинна жіноча сукня з криноліном
Рєвізія — у кріпосницькій Росії перепис населення, що повинно було платити подушну подать і відбувати рекрутську повинність
Ренське — рейнське, назва вина
Ридван — дорожна карета для далеких подорожей, запряжена 6 — 12 кіньми
Родзинки — сушені ягоди винограду
Розгрішеніє (розгрішення) — відпущення кому-небудь його гріхів
Рубанець — тут: різка
Рундук — ґанок
Рябець — шуліка
Садукеї — у стародавній Іудеї — представники релігійно-політичної течії
Саж — хлів, призначений для відгодівлі птиці, свиней
Сапатий — хворий на сап — заразну хворобу однокопитних
Свитник — той, хто шиє свити — старовинний довгополий верхній одяг з домотканого грубого сукна
Свість — своячка
Світилка — дівчина, яка на весіллі виконує спеціальний обряд — тримає свічку і меч
Сволок — балка, яка підтримує стелю в будівлі
Седмиця — тиждень
Секуція — екзекуція
Середохрестя — четвертий тиждень великого посту
Серпанок — головний убір заміжньої жінки з прозорої легкої тканини, що має вигляд шарфа
Сиділець — шинкар, крамар
Сикурс — підмога
Сйній камінець — галун
Синтаксис — третій клас тодішніх семінарій
Сиріч — тобто, інакше кажучи
Сита — мед, розведений водою, або медовий відвар на воді
Сицевий — такий
Сімо — сюди, тут
Скиндячки — стрічки, бинди
Скіпщина — оренда землі, яку оплачують не грошима, а частиною свого врожаю
Скликанчик — закличний дзвін
Сколотини — побічний рідкий продукт, що одержують при збиванні масла; маслянка
Скоромник — той, хто вживає у пісні дні скоромну їжу, не постить
Скраклі — українська народна спортивна гра, яка полягає в тому, що гравці вибивають палицею з відведеного місця невеличкі циліндричні цурпалки; крокет
Скубенти — тут: дрижаки
Скусний — майстерний, вправний
Сластьон — пампушка з пшеничного борошна, смажена в олії, обсипана цукром або полита медом
Смажнії вуста — гарячі червоні вуста
Соньмище — зборище
Соняшниця — народна назва гострого шлункового захворювання
Сорокоуст — у православній церкві — молитви по покійникові, які читаються протягом сорока днів після смерті; сороковий день після чиєї-небудь смерті
Сорочини (сороковини) — сороковий день після чиєїсь смерті; поминки в цей день
Сотник (сотенний) — на Україні в XVI — XVIII ст. особа, яка очолювала сотню, спочатку обиралась козаками, а потім призначалась гетьманом або царем
Соцький — у дореволюційній Росії й на Україні нижчий поліцейський чин на селі, якого обирали на сільській сходці
Спас — назва кожного з трьох церковних свят, що відзначаються православною церквою з 1 по 15 серпня за ст. ст.
Спасівка — піст, що припадає на 1 — 15 серпня за ст. ст.
Спектор — інспектор
Спирра — військова одиниця; рота
Спіх — успіх
Сполать — слава, хвала
Справник — у дореволюційній Росії — начальник повітової поліції
Ставник — великий церковний свічник
Стихира — церковна пісня з біблійним сюжетом
Стовбула перекидатися — через голову
Стовпець — тут: вид печива з гречаного борошна циліндричної форми
Страсті — вечірнє богослужіння у передвеликодній (страсний) четвер
Страшна (страсна) свічка — свічка, яка горіла під час церковної відправи в страсний четвер
Субітка — карання школярів по суботах, яке супроводжувалося молитвою "Помни день субботний…"
Сула — судак
Суть — є
Ськати — шукати вошей у чиємусь волоссі; шукати
Тавлинка — табакерка
Тарадайка — легкий двоколісний візок
Тасун — штовхан, стусан
Твар — обличчя
Темп — тут: прийом, роблений рушницею
Тирити — тягти, понад силу волочити
Тирлич — трав'яниста чи напівкущова рослина з яскраво-синіми або жовтими квітами
Титло — надрядковий знак над скорочено написаним словом або літерою, вжитою в значенні цифри
Тресугубий — потрійний
Токмо — тільки, лише
Три листа — гра в карти
Троїста музика — український народний ансамбль, який складається з трьох музичних інструментів, найчастіше з скрипки, бубна і цимбалів
Тропак — український народний танець, близький до гопака