64
Метр Ніколи Фламель (близько 1330–1418) — алхімік, автор численних творів. У середні віки його ім'я було оточене легендами.
65
Герметика — поширене в середньовіччі теофілософське вчення вигаданого автора Гер-меса Трисмегіста, — один з розділів алхімії.
66
Герметика — поширена в середньовіччі псевдонаука про таємницю виготовлення золота та ін.
67
Дом — від латинського "dominus" — один з титулів католицького духовенства.
68
Людина, що подарувала своє майно монастирю й сама перейшла на його утримання
69
Вулкан — староримський бог вогню, якому приносилися криваві жертви, що спалювалися на триніжку.
70
"Геть увесь шлях, покручений і заплутаний" (лат.)
71
"Рятуй, рятуй, зоре морська!" (Лат.) — церковний гімн католиків.
72
Подайте, синьйоре! Подайте (Італ.)
73
Пандемоніум — царство сатани, вертеп (грец); столиця пекла в поемі англійського письменника XVII ст. Джона Мільтона "Втрачений рай".
74
Сеньйоре рицарю, подайте на шматок хліба! (Ісп.)
75
Подайте милостиню! (Лат.)
76
Минулого тижня я продав свою останню сорочку (середньовічна латинь)
77
3 Милостиню! (Лат.)
78
Подайте! (Італ.).
79
Шматок хліба! (Ісп.)
80
Куди біжиш, чоловіче? (Ісп.)
81
Мікеланджело Буонаротті (1475–1564) — славнозвісний італійський скульптор, живописець, архітектор і поет часів Ренесансу, монументальні образи якого відзначаються драматизмом і величавістю.
82
Калло Жак (1592–1635) — французький гравер, офортист, його гравюри й офорти відображали народний і військовий побут: "Історія блудного сина", "Цигани", "Тягар війни" та ін.
83
Бенсерад Ісаак (1613–1691) — придворний поет Людовіка XIV, відомий своїми салонними віршами.
84
Капелюха геть, чоловіче! (Ісп.)
85
А філософія і філософи охоплюють усе (лат.).
86
Подайте милостиню (лат.).
87
Марціал — римський поет І ст. н. е., автор сатиричних епіграм.
88
Берінгтон Джозеф (близько 1743–1827) — англійський учений, автор численних творів з історії середніх віків.
89
Депрео Ніколя (1636–1711) — теоретик французького класицизму, поет і критик, відомий під псевдонімом Буало.
90
Коли цесарки змінюють пір'я, і земля… (ісп.)
91
Esmeralda — смарагд (ісп.).
92
Мікромегас — велетень, герой однойменної філософської повісті Воль-тера
93
Час ненажерливий, людина ще ненажерливіша (лат.).
94
"Романсеро" — збірка італійських народних пісень ("романсів") та поем, що склалися в XIII–XIV ст. ст. І видані у XVI ст.
95
Який своєю величчю нагонить жах на глядачів (лат.).
96
Палац Пті-Бурбон — резиденція французьких королів династії Бурбонів до 1527 р.
97
…роз'їдати лице мистецтва ще в каплиці Катерини Медічі… сконати в будуарі Дю-баррі. — Мається на увазі виродження французького аристократичного мистецтва, яке, на думку Гюго, почалося вже в другій половині XVI ст., у період регентства Катерини Медічі, і стало цілком очевидним у XVIII ст… напередодні Першої буржуазної революції. — Дюбаррі — одна з фавориток Людовіка XV, що правив до 1774 р.
98
…справа заколотів від Лютера до Мірабо. — Лютер Мартін (1483–1546) — засновник релігійного протестантства: "95 тез" Лютера стали прапором народного руху, що назрівав у Німеччині і за умов XVI ст. набрав форми релігійної реформації, досягнувши найвищого розвитку в селянській війні проти князів, дворян і попів. — Мірабо Оноре-Габріель Рікетті (1749–1791) — один з найвидатніших діячів початкового етапу Першої буржуазної революції у Франції; представляв інтереси крупної буржуазії, заради яких зраджував інтереси народу.
99
Вітрувій Марк (І ст. до н. е.) — римський архітектор, автор трактату "Про архітектуру".
100
"Історія галліканської церкви", книга II, період III, фоліо 130, стор. 1. (Прим. авт.)
101
Віньйоль (Жак Бароціо) — відомий італійський архітектор XVI ст., при королі Франціску І кілька років жив і працював у Франції.
102
…дожило до часів Вільгельма Завойовника — тобто до XI ст.
103
Перервані діла залишаються незакінчені. — Вергілій (лат.).
104
Це те мистецтво, що зветься, залежно від місцевості, клімату і населення, ломбардським, саксонським та візантійським. Ці чотири споріднені різновиди архітектури існують паралельно; кожен з них має свій особливий характер, але в основі їх лежить той самий принцип півкруглого склепіння. "Всі не на одне лице, однак дуже подібні" і т. ін. (Прим. авт.).
105
Цю дерев'яну частину шпиля знищила блискавка в 1823 році. (Прим. авт.)
106
Своєрідне (лат.).
107
Григорій VII — папа римський з 1073 по 1085 р.
108
Вірність громадян володарям, що, однак, інколи переривається заколотами, породила багато привілеїв (лат.)
109
Юліан Відступник збудував свої терми. — Терми — староримські купальні, згодом використані як палацові приміщення для диспутів, гімнастичних ігор, бібліотек та ін. — Юліан — римський імператор, до початку царювання був римським намісником у Галлії, де відбудовував зруйновані міста; у 50-х роках IV століття жив у Парижі.
110
Паск'є Етьєн (1529–1615) — французький правознавець, автор "Листів Паск'є", що вміщують багатий матеріал з історії Франції XVI ст. — Фавен Андре (друга половина XVI ст.) — автор численних робіт із середньовічної історії Франції).
111
…у пам'ять про те болото, що до нього Камюложен затягнув Цезаря. — Камюложен — вождь племені паризіїв, очолив у І ст. до н. е. опір галльських племен, що жили на берегах Сени, військам Юлія Цезаря. Захищаючи місто Лютецію (стародавня назва Парижа), загинув у битві в 52 р. до н. е.
112
Альгамбра — старовинний палац та архітектурний ансамбль у Гренаді, в Іспанії, створений в XIII–XIV ст. ст.; чудовий пам'ятник середньовічної маврітанської архітектури. — Шамборський замок — пишна споруда XVI ст. у стилі французького Відродження.
113
Ми з сумом, що змішується з обуренням, бачили, як намагалися збільшити, перекроїти й переробити, тобто зруйнувати цей чудовий палац. Руки сучасних нам архітекторів надто грубі, щоб торкатися цих тендітних творінь епохи Відродження. Ми не втрачаємо надії, що вони цього й не насміляться зробити. Крім того, зруйнувати тепер Тюїльрі було б не тільки грубим варварством, яке примусило б почервоніти навіть п'яного вандала, але було б зрадою. Тюїльрі не просто шедевр мистецтва шістнадцятого століття, але й сторінка історії дев'ятнадцятого. Цей палац належить уже не королю, а народові. Залишімо його таким, яким він є. Наша революція двічі поставила свій знак на його чолі. Один його фасад пробито ядрами 10 серпня, другий — 29 липня. Це святиня. (Париж, 7 квітня 1831 р.). (Примітка автора до п'ятого видання).