Костя. Я був, але... Смішно... Хм! Ми жартували, а вам здалося... (Швидко виходить в їдальню).
Захар Назарович. Ну, добре. Ходім швидше, Саню...
Оксана. Чекай, на хвилинку. (Киває Асі й Карпові, до Секлетії Назарівни). Секлетіє Лазарівно. Вибачайте, я до вас за одним проханням.
Секлетія Лазарівна (розтеряно). Прошу.
О к с а н а. Ви колись казали, що маєте велику протекцію на один завод. Чи не могли б ви дати рекомендацію моєму чоловікові туди?
Секлетія Лазарівна. Чоловікові? Якому чоловікові? Вашому?
Оксана. Та ну да ж! Ми не вінчались, але ви ж така поступова людина, що, розуміється, це не має для вас значіння... Карпе! Проси ж і ти, що ж я сама! Не можете? Ми б там завели "Співоче Товариство"!
Захар Назарович. Саню! Що за комедія?!
Оксана. Татку! Ніякої комедії немає. Це ж — мій чоловік. Я забула тобі сказать.
Секлетія Лазарівна (з жахом, машинально повторяє). Вона забула йому сказать!..
Захар Назарович. Це мене дивує... Ти жартуєш?
Оксана. Нічого подібного! Правда, Карпе?
Карпо (весь час стояв із здержаною посмішкою). Правда.
А с я. Я свідок.
Секлетія Лазарівна. Вона свідок... Оксана. Але ми тобі це потім об'ясним. Ходім, Асю! Прощайте, панове!
Іронічно вклоняється й виводить розтеряного Захара Назаровича. За ними — Карпо й Ася.
Секлетія Лазарівна. Вона — свідок. Що це — сон? Мара!..
Кіндрат Пилипович. Оце так дівка, ха-ха-ха!..
Швидко вбігає заклопотаний Дримба.
Дримба (засапано говорить). Ху! Я на хвилинку. Куди це так пішли ці,— я їх зустрів на сходах?.. (До Тихенького). Оце добре, що я вас тут застав. Що це ви такі? Я дуже поспішаю. Я хотів сказать... Мені казали, що ви вже організували одне "Співоче Товариство". Так от у мене є гурток хлопців-семінаристів, вони — дуже охоче. Це — семінари, знаєте, дуже хороші хлопці, так той... вони дуже охоче в "Співоче Товариство".
Тихенький (раптом скажено). Забирайтесь ви к чортовій матері!!! Ідіот проклятий!!!
Дримба (приголомшений). Та що таке?!
Кіндрат Пилипович (падає з реготу). Ха-ха-ха! От Безумная Лічность! А різав та поров твою маму! Співочі товариства! Ха-ха-ха!
Секлетія Лазарівна стоїть розтеряна й щось шепоче.
Завіса