— Ну, дітоньки, маєте славити бога, нову конституцію. Що ж, до вподоби вам вона?
— До вподоби, ваше царське величество! — закричали всі звірі.
— Добре, дітоньки! Дуже мене се тішить. Тепер же вважайте, що вам скажу. Усі ви обов’язані пильнувати її, як ока в голові, і в разі потреби все, але то все, що маєте, навіть життя своє, посвятити для неї!
— Кождої хвилі готові ми се зробити! — закричали в патріотичнім одушевленні осли, воли, барани і інші звірі.
— Дуже мене тішить ваш патріотизм, — сказав Лев. — Вірте, що я вмію його цінити. Конституція, котру я дав вам і котра повік-віка становити буде славу мого правління, дорога мені так само, як і вам. Щоби стерегти її, зберігати як найвищу святощ і боронити против усякого нарушення внішнього і внутрішнього, я не тілько готов сам трудитись день і ніч, не жаліючи поту й крові, але надто установив постійну сторожу, під котрої охороною кождий з вас, навіть найслабший, може супокійно спати.
— Дай тобі, боже, многоліт прожити, наш мудрий і милостивий царю! — крикнули всі звірі, хоч уже не так радісно, як першим разом. А цар говорив далі:
— Ось вам обрахунок. На удержання моє і моєї сторожі маєте давати добровільно те, що тут прописано, а я за те ручу вам, що в цілім краю по віки-вічні панувати буде божий супокій.
Слуги роздали всім звірячим послам друкований рахунок. Заглянули посли в той рахунок, і аж мороз пішов у кождого поза плечима. Але що вже було робити! Бодай чоловік має чорне на білім, що, коли і кому має дати, і знає, що більше від нього не зажадають.
— Секретарю, — сказав Лев, — відчитай бюджет, може, хто схоче в тій справі голос забрати!
Тоді піднявся один старенький Осел і сказав:
— Вношу, аби увільнити пана секретаря від читання. Всі ми прочитали той бюджет і знаємо відразу, що без бюджету не можна. Всі ми віримо свойому цареві і готові для нього на все. Для того вношу, аби рада ухвалила сей бюджет без дискусії, відразу. Хто є за тим, нехай встане з місця.
Всі встали. Бюджет був принятий. Від того часу в звірячім царстві запанував правдивий божий супокій.
_________________
* Шляхтич у своїй хаті рівний воєводі (польськ.).— Ред