Заробітки у Федьки добрі, й Надька біля телят має досить, тепер у Конятині хіба хтось жалується на гроші. Гроші є, тільки не завжди можна купити на них. Ось я, кумо, шукала собі хустку, а хіба знайшла? Знов доведеться їхати в район. Сюрчить у вусі, то мушу закутуватись і в спеку, вигріватись.
О, знову хтось одчинив вікно, знов комусь жарко, кожне тільки за себе думає, а твої клопоти чи морока не кладуться чужої голови...