Лорд Гастінгс (1754–1826) – англійський генерал. У 1813–1823 рр. – генерал-губернатор Індії.
Тіппо-Саїб (бл. 1750–1799) – майсорський султан. Після смерті свого батька Гайдара Алі (пом. 1782) продовжив боротьбу з англійськими колонізаторами.
… династії Махараттів… – тобто правителів Мархаттських князівств, які утворилися в Індії в 30–40 рр. XVIII – поч. XIX ст. Боротьбу між мархаттськими правителями використали англійські колонізатори, перетворивши їх на васалів Ост-Індської компанії.
Віктор Юз – син марсельського булочника, згодом купець у Порт-о-Пренсі, пірат, політичний авантюрист часів французької революції і боротьби Гаїті за незалежність.
Верньйо П’єр Віктюрньєн (1753–1793) – лідер жирондистів, один з найталановитіших ораторів революційної доби. Боровся проти Робесп’єра. Страчений у 1793 р.
Грацій Туго де Гроот (1583–1645) – голландський юрист, історик і реакційний державний діяч. Автор книги "Про право війни і миру".
Мірабо Отре Габрієль Рікеті де (1749–1791) – діяч Великої французької революції. Боровся проти феодально-абсолютистського режиму, виражав погляди ліберальної буржуазії.
Пітт Уільям (1759–1806) – державний діяч Великобританії. Був одним з організаторів коаліції європейських держав проти революційної, а згодом – наполеонівської Франції.
Горн Антуан – убивця, колесований 1720 р.
Фук’є-Тенвіль Антуан (1746–1795) – сподвижник Робесп’єра, обвинувач Революційного трибуналу, боровся з ворогами революції. Після 9 термідора Фук’є-Тенвіля було страчено.
Куаньяр П’єр (1779–1831) – авантюрист, очолював зграю злодіїв.
Летьєр Гільйом (1760–1832) – французький художник.
Справа про опіку
Абеляр П’єр (1079–1142) – французький філософ-богослов і поет. У своїй філософії заперечував "сліпу віру", на перший план висував людський розум.
Жерсон (1363–1428) – псевдонім французького теолога Жана Шарльє.
… за часів Франциска I… – Франциск І (1494–1547) – король Франції з династії Валуа. Проводив політику зміцнення центральної влади, домігся незалежності французької церкви від Ватикану.
… після судових реформ Наполеона… – При особистій участі Наполеона І було розроблено цивільний, комерційний і карний кодекси.
Камбасерес Жан Жак (1753–1824) – французький політичний діяч періоду Консульства та Імперії. Як юрист брав участь у розробці Цивільного кодексу Наполеона І.
Кюв’є Жорж (1769–1832) – французький природознавець, палеонтолог. Згідно зі своєю теорією відповідності частин тваринного організму, Кюв’є відтворював за окремими кістками кістяк викопаних тварин.
… виверти найлукавіших Кріспінів… – Кріспін – образ спритного слуги-шахрая в італійській комедії. Цей образ було використано також Лесажем у комедії "Кріспін – суперник свого пана" (1707).
…"добрий чоловік у короткому плащі"… – Едм Шампіон (1764–1852), багатий ювелір, який займався благодійністю з метою набути популярності.
Месмер Франц Антон (1734–1815) – австрійський лікар, автор сенсаційної псевдонаукової теорії тваринного магнетизму.
Діана де Пуатьє (1488–1566) – фаворитка французького короля Генріха II.
Маріон Делорм (1612–1650?) – відома французька куртизанка XVII ст. Поділяла антиабсолютистські погляди французьких аристократів, прибічників Фронди. Салон Маріон Делорм, за переказами, відвідували принц Конде, лорд Бекінгем, навіть кардинал Рішельє.
… російський дипломат… – Мається на увазі Поццо ді Борго Карл Андрій (1764–1824) – корсиканець, який тривалий час був на службі російського уряду. Після Реставрації його призначено російським посланником у Парижі.
Декан Александр Габрієль (1803–1860) – французький художник-романтик. Малював історичні картини, жанрові сцени, карикатури на політичні теми тощо.
… вдова Банкаль підмітала кімнату, де зарізали Фюальдеса… – Фюальдес – урядовець часів Наполеонівської імперії і Реставрації. В 1817 р. в притоні вдови Банкаль Фюальдеса забили злочинці.
Маршальша д’Анкр – Леонора Галіган, дружина італійського авантюриста Кончіні. Після смерті Кончіні її спалили на вогнищі, звинувативши в чаклуванні, яким пояснювали її вплив на матір Людовіка XIII Марію Медічі.
"День одурених". – Так назвали у Франції день 11 листопада 1630 р. В цей день зірвалася спроба придворних Людовіка XIII посварити короля і його всевладного міністра кардинала Рішельє.
… царствений бранець… – Мається на увазі король Людовік XIII (1601–1643), за часів панування якого фактичним правителем Франції був кардинал Рішельє.
Рішельє Арман Жан дю Плессі (1585–1642) – французький державний діяч, кардинал з 1622 p., герцог з 1631 р. Був ідеологом абсолютизму.
Нантський едикт. – За Нантським едиктом 1589 p., який завершив релігійні війни у Франції, гугенотам було надано ряд політичних прав і свободу віросповідання. Право вільного віросповідання було знову ліквідовано в 1685 р. Людовіком XIV.
Де Лобардемон Жак Мартен (1590–1653) – паризький судця, покірливий виконавець наказів кардинала Рішельє.
Моле Матьє (1584–1656) – президент паризького парламенту, відомий своєю непідкупністю.
О.Б.Алексєєнко
Батько Горіо
Латинський квартал – район Парижа, де розміщені вищі навчальні заклади.
… між пагорбами Монмартру й висотами Монруж. – За часів Бальзака Монмартр був північною, а Монруж – південною околицями Парижа.
Джагернаут (точніше – Джаганнатха, "владика світу") – у індуїстів одне з втілень бога Вішну. Під час вшанувань його статую вивозили на величезній колісниці, в яку впрягалися богомольці. Віруючі з нижчих каст кидалися під цю колісницю, вважаючи, що в наступному втіленні їхньої душі вони належатимуть до вищих каст.
Валь-де-Грас – будинок військового шпиталю в Парижі.
Пантеон – побудований у XVIII ст. як храм, під час революції 1789–1794 pp. був перетворений на усипальницю великих людей Франції.
"Телемак" – мається на увазі роман Ф.Фенелона "Пригоди Телемака" (1699).
… влаштованій німфою Каліпсо синові Улісса… – сцена із названого роману, в якій Телемак, розшукуючи свого батька Одіссея (Улісса), відвідує острів німф Каліпсо.
Арганівські кінкети – удосконалені масляні лампи.
… виказати Жоржа або Пішегрю… – Жорж Кадудаль і Шарль Пішегрю в 1304 р. організували роялістський замах на Наполеона, тоді ще першого консула. Кадудаль був страчений, а Пішегрю помер у в’язниці.