— Так і є! — прорвало Кармоді.— Ви ніколи не були на Землі, самі кажете! Так чому ж тоді, хай йому біс, ви сидите в цій клятій комірчині при свічках та ще й у циліндрі, наче ви з книжки Діккенса? Га? Хоч би що ви казали, я наперед знаю вашу трикляту відповідь! Просто якийсь сучий син підсипав мені наркотиків, і ви самі, довгобразий байстрюче, з вашою вишкіреною мармизою, й увесь цей балаган мені примарились!
Кармоді знесилено гепнувся на стілець, дихаючи мов паровий двигун і переможно позираючи на Сітрайта. Він чекав, що все навкруги розвіється, що всі видива щезнуть, а сам він прокинеться в своєму ліжку у власній квартирі, а може, на дивані у приятеля або нехай уже в лікарняному ліжку. Ніщо не розвіялося, крім переможного настрою Кармоді. Він відчув, що не може нічого второпати, але був надто стомлений, щоб цим перейматися.
— Вже заспокоїлися? — крижаним голосом запитав містер Сітрайт.
— Так, уже заспокоївся,— зітхнув Кармоді.— Вибачте.
— Не турбуйтеся,— спокійно сказав Сітрайт.— Ви перевтомилися, це можна зрозуміти. Одначе, я нічим не зможу допомогти, якщо ви не опануєте себе. Розум може привести вас додому, нестримні емоційні вибухи ні до чого не приведуть.
— Я ще раз прошу вибачення.
— Щодо цієї кімнати, яка вас так налякала, то я обставив її зумисне для вас. Звичайно, доба підібрана наближено — це найбільше, що я встиг за браком часу. І все для того, щоб ви почували себе, як удома.
— Це ви добре придумали,— сказав Кармоді.— Значить, і ваш вигляд...
— Абсолютно точно,— усміхнувся містер Сітрайт.— Я й себе вдекорував, як і кімнату. Це не важко. Невеличкий штришок, багатьом клієнтам подобається.
— Мені також подобається,— запевнив Кармоді.— Тепер, коли я трохи звик, воно й заспокоює.
— Я й хотів, щоб заспокоювало. А щодо вашого припущення, що все вам наснилося... в цьому щось є...
— Тобто?
Містер Сітрайт енергійно закивав головою.
— Як припущення це має безперечні переваги, проте як оцінка вашого становища — не витримує критики.
— Ох! — Кармоді відкинувся на спинку крісла.
— Якщо бути точним,— вів далі Сітрайт,— то між уявними і реальними подіями істотної відмінності не існує. Ваше протиставлення їх — чисто термінологічного характеру. Зрештою, вам нічого не сниться, містере Кармоді. Це я згадав побіжно, задля інформації. Навіть якщо б снилося, то діяти довелося б так само.
— Нічого не розумію,— признався Кармоді.— Але вірю вам на слово, що все відбувається наяву.— Він повагався, потім додав: — Проте одного я ніяк не можу збагнути: чому все таке схоже? Себто Галактичний Центр схожий на Радіо-Сіті, а динозавр Борг розмовляє не як динозавр, і навіть не так, як мав би розмовляти обдарований мовою динозаврі а...
— Будь ласка, не збуджуйтеся!
— Даруйте.
— Ви хочете, щоб я пояснив, чому дійсність така, якою вона є. Але ж на це не існує пояснень. Просто слід навчитися пристосовувати свої упередження до нових фактів. Не сподівайтеся, що реальність пристосовуватиметься до вас,— крім, звісно, рідкісних винятків. Нічого не вдієш, коли трапляються речі дивовижні. І коли звичні — також нічого не вдієш. Я зрозуміло пояснюю?
— Ніби так,— сказав Кармоді.
— Чудово! Так ви певні, що не хочете чаю?
— Дякую. Не хочу.
— Тоді поміркуємо, як вам дістатися додому,— сказав Сітрайт.— У гостях добре, а вдома найкраще, так?
— Звісно, найкраще,— погодився Кармоді.— Це для вас дуже важко, містере Сітрайт?
— Ні, я так не сказав би. Справа, звичайно, складна, вимагає точності і навіть деякого ризику. Проте важкою я її не назвав би.
— А що ви вважаєте справді важким?
— Квадратні рівняння,— не роздумуючи, відповів Сітрайт.— Ніяк не можу навчитися їх розв'язувати, хоч і брався мільйон разів. Ось це, сер, важко! А тепер до справи.
— Ви знаєте, куди перемістилася Земля? — запитав Кармоді.
— "Куди" — не проблема,— відповів Сітрайт.— "Куди" ви вже дісталися, правда, користі з того ніякої, бо "Коли" виявилось задалеко від шуканого. Але тепер, гадаю, ми потрапимо у ваше "Коли" без зайвого клопоту. "Котра" Земля — ось де заковика!
— І це може покласти край сподіванням?
— Аніскілечки! — запевнив Сітрайт.— Нам слід лиш пересортувати Землі і виявити ту, котра ваша. Справа не складна: все одно, що підстрелити рибу в бочці, як сказали б у вас.
— Ніколи не пробував,— сказав Кармоді.— Невже й справді так легко?
— Залежить від риби і від бочки,— пояснив Сітрайт.— Акулу в ванні ви підстрелите зразу, а ось уже мільку в цистерні — справа не з легких. Усе залежить від масштабу. Та все ж визнайте, що і в тому і в іншому випадках принцип нескладний і доступний.
— Мабуть, так,— погодився Кармоді.— Та мені здається, хоча пошук "Котрої" Землі в принципі нескладний, на нього може не вистачити часу через велику кількість варіантів.
— Не зовсім так, але підмічено влучно,— сяючи, сказав Сітрайт.— Складність, знаєте.-деколи йде на користь. Сприяє класифікації та ідентифікації.
— Так... Ї що тепер?
— Тепер до роботи! — вигукнув Сітрайт, завзято потираючи долоні.— Ми з колегами підібрали тут дещо із світів. В душі сподіваємося, що ваш світ має бути серед них. Та впізнати його, звичайно, можете тільки ви — клієнт.
— Отже, мені слід їх переглянути й оцінити?
— Щось схоже на те. Насправді вам доведеться в них уживатися. Як тільки визначите, давайте нам знати, чи це ваш імовірний світ, чи ні. Якщо світ ваш, то на тому й кінець. Якщо ж інший, ми перемістимо вас у наступний.
— Досить мудро,— сказав Кармоді.— А багато у вас цих імовірних світів?
— Величезна сила, як ви й раніше підозрювали. Та ми сподіваємося на швидкий успіх з самого початку. Хіба що...
— Що саме?
— Хіба що хижак згребе вас раніше.
— Мій хижак?
— Він і досі йде по сліду,— пояснив містер Сітрайт.— І, як ви тепер знаєте, досить спритно наставляє вам пастки. Матеріал для них добирає з ваших спогадів. Ці "земноформні сцени" — я так би їх назвав — повинні вас приспати й змусити безжурно йти просто до нього в пащу.
— І він з'являтиметься у всіх ваших світах?
— Безперечно! — відповів Сітрайт.— Адже сам пошук не дасть вам безпечного притулку. Ба більше: що ближче підійдемо до мети, то підступнішим буде хижак. Ви цікавилися різницею між сном і дійсністю. От вам і відповідь. Все добре діє відкрито, не криючись. Все лихе підступає нишком, прикриваючись ілюзіями, масками, мріями.