— Який дивний збіг! — скрикнула місіс Гейл. — Аджеж це й є Місячна долина.
— Я знаю, — зі спокійною впевненістю відказала Сексон. — Тут є все, що нам треба.
— Але ж, голубонько, ви мене по зрозуміли. Це справді Місячна долина. Це — долина Соломи. Сонома — індіанське слово і означає по нашому Місячна долина. Так спредвіку називали її індіяни, задовго до того, коли ступила сюди нога білої людини. Ми, хто її любить, тож так її називаємо.
Аж тепер Сексон зрозуміла таємничі натяки Джека Гастінгса та його дружини. Розмова й далі снувалася, але врешті Біллі забракло терпцю. Він промовисто відкашлявся й заявив:
— Ми хотіли б дізнатися про ферму за річкою кому вона належить, чи продається, де знайти господаря і всяко таке інше.
Місіс Гейл підвелася.
— Ходімте побалакаємо з Едмундом, — промовила вона, беручи Сексон за руку, і рушила вперед.
— Ти ба! — скрикнув Біллі, дивлячись на неї з височини свого зросту. — Я гадав, що Сексон маленька. Але з неї можна зробити дві таких, як ви.
— А ось ви, нівроку вам, величенький, — усміхнулися маленька господиня. — Проте Едмунд вищий за вас. і шир ший у плечах.
Вони пройшли через просторий передпокій і побачили її красеня чоловіка, що читав, сидячи у великому кріслі-гойдалці. Поруч стояло друге, маленьке дитячо ротангове кріселко, пофарбоване на червоне.
На колінах у господаря, головою до каміна, де жевріла колода, простяглася величезна періста кішка. Господар а за ним і кішка, обернули голови до гостей. І знову (ач, сон відчула лагідну доброту, неначе випромінювану а обличчя, очей і рук цього чоловіка. Мимохіть кинувши погляд на його руки, вона знову була вражена, які вони гарні. Це були руки самої любові. Ці руки належали людині зовсім не знайомої їй породи. Жоден з веселого кармельського гурту не скидався на нього. То були все митці. А це був учений-філософ. Замість юнацьких пристрастей і шаленого бунтарства прийшла шляхетна мудрість. Через ці добрі руки пройшло стільки гіркоти, — а втримали вони лише радощі життя. Щиро люблячи своїх "кармелітів", Сексон аж здригнулася, коли подумала, на що переведуться деякі з них, доживши до такого похилого віку, як цей господар, — а надто театральний критик та Залізний Чоловік.
— Ось тобі ці любі діти, Едмунде, — промовила місіс Гейл. — Знаєш, вони хочуть купити мадронове ранчо. Вони три роки шукали його… Я тільки забула їм сказати, що ми шукали аж десять років наш "Затишний Притулок". Розкажи їм усе про те ранчо. Містер Нейсміт, мабуть, ще не передумав його продавати.
Біллі й Сексон посідали на прості масивні стільці, а місіс Гейл підсунула своє маленьке кріселко до великого Едмундового крісла, і її тендітна ручка довірливо поклалася в руку чоловікові. Сексон пильно слухала, а погляд її снував тим часом по стінах поважної кімнати, обставленої книжковими полицями. Вона починала розуміти, як сама будівля з дерева й каменю може передавати дух людини, що спланувала її і побудувала. Ці добрі руки створили все навколо, навіть меблі — думала вона, перебігаючи очима від бюрка до стільця, від письмового столу до пюпітра коло ліжка в сусідній кімнаті, де стояла лампа під зеленим абажуром і лежали акуратні стоси журналів та книжок.
— Щодо ранчо "Мадрон", то справа досить проста, — сказав господар. — Нейсміт його напевне продасть. У кожному разі, він виявляє таке бажання п'ять останніх років — відколи став учасником підприємства з експлуатації мінеральних вод, трохи нижче в цій-таки долині. Щастя, що ранчо його власність, бо решта землі навколо належить французові, одному з найперших переселенців. Той нізащо не продасть і однієї стопи землі. Він селянин і по-селянському любить землю. Але ця любов перейшла в нього у хворобу, в манію. Над кожним клаптем він тремтить, хоч ділової жилки не має. Він старий і впертий, земля в нього бідна, і невідомо, що спіткає його спершу — смерть чи банкрутство.
А щодо ранчо "Мадрон", то належить воно Нейсмітові, і ціна його п'ятдесят доларів за акр. Тобто за все гуртом тисячу доларів, бо землі там двадцять акрів. Для старосвітського фермера воно не варте цих грошей. Але з ділового погляду якраз навпаки: незабаром ширший світ пронюхав про цю долину, а кращих місць для дач годі й уявити. А щодо краси місцевості й клімату, то ферма варта в тисячу разів більшого. Нейсміт, безперечно, погодиться продати землю на виплат. Найкраще для них було б заорендувати ферму на два роки з правом майбутньої купівлі і з відрахуванням орендної платні від продажної вартості садиби. Нейсміт був уже склав раз таку угоду з одним швейцарцем, котрий сплачував йому щомісяця по десять доларів. Але в того померла дружина, і він виїхав звідси.
Розповідаючи, Едмунд скоро відчув, що Біллі чимсь незадоволений, проте чим саме, він зрозумів лише після кількох запитань: це все були давні піонерські мрії про несходимі простори, про табуни та череди на сотнях пагорбів, про ділянку щонайменше в сто шістдесят акрів.
— Але ж вам не треба стільки землі, мій хлопче, — лагідно зауважив Едмунд. — Я бачу, що ви розумієтесь на інтенсивному господарюванні. А чи спадало вам коли на думку інтенсивне конярство?
Біллі аж рота розкрив, вражений цією нечуваною ідеєю. Він розкинув розумом, але ніяк не міг добачити подібності між цими галузями господарства. В очах його промайнув сумнів.
— Я щось не зовсім добираю… — озвався він.
Старий лагідно всміхнувся.
— Ось дивіться. По-перше, навіть ці двадцять акрів усі вам не потрібні — хіба що око милувати. Під лугом п'ять акрів. З них двох акрів вам вистачить, щоб розвести город і прожити з продажу городини. Власне кажучи, працюючи з дружиною від рання до самого смерку, ви по зможете як слід обробити навіть і цих двох акрів. Залишається ще три акри. Води з джерел вам для них етапе вдосталь. Не вдовольняйтесь одним урожаєм на рік, як решта тутешніх старосвітських фермерів. Над цими трьома акрами працюйте так само інтенсивно, як і над городом: засівайте їх кормовими травами, зрошуйте, угноюй те, дотримуйтеся сівозміни. І тоді ці три акри промір чують стільки ж коней, скільки й величезне, але незасіяне й недоглянене пасовище. Поміркуйте над цим Я дам вам відповідних книжок. Я не знаю, які врожаї принесе вам земля, і не знаю, скільки з'їдає кінь — то вже ваш клопіт. Але я вам ось що скажу: якщо ви візьмете наймита, щоб допомагав вашій дружині на городі, а самі поратиметеся тільки на лузі, то тих трьох акрів вистачить цілком прохарчувати всіх коней, яких ви попервах матимете. А вже згодом прийде час прикупити ще землі, ще коней, і ви почнете багатіти — якщо— в цьому ви бачите своє щастя.