Достойно й чемно хай себе поводить.— Настанови лорда втілюють той ідеал жіночої покірності, який наслідуватиме Катеріна в кінці комедії.
С. 74. Я Крістофер Пройд, не називайте мене паном.— Комічна домінанта цього образу, або (як ми вже згадували, мовою оригіналу він іменується Sly) — невідповідність його характеру ситуації, в якій він опинився,— привернула увагу К. Маркса, який згадав цього персонажа в критичній статті про реакційного англійського державного діяча лорда Джона Раселла (1792-1878): "хоч доля і зробила його міністром, природа призначила його для ролі бродячого лудильника подібно до Крістофера Слая". (Маркс К., Енгельс Ф. Твори, т.П.с. 402).
Бертон-Гіт — селище в Иоркшірі, де жили Шекспірові родичі, Ламберти.
С. 75. Маріанна Гекіт — шинкарка, реальна особа, родом з Гло-стершіра. Вінкот — селище поблизу Стретфорда, де жив дід Шекспіра з боку матері.
Семіраміда — легендарна цариця Стародавньої Ассірії, уславлена своїм казковим багатством.
Картини любиш? — Важко встановити, чи дальший опис картин на міфологічні сюжети зроблено з реальних полотен чи з поеми Овідія "Метаморфози", яка служила молодому Шекспірові невичерпним джерелом натхнення. За сюжетами й художньою манерою описані картини нагадують справжні твори майстрів італійської школи, зокрема Корреджо (1489-1534) та архітектора й художника Джу-ліо Романо (1492-1546), єдиного художника, ім'я якого згадував Шекспір ("Зимова казка", V, 2).
Адоніс і Кіпріда — коханню богині Венери до прекрасного юнака Адоніса Шекспір присвятив поему "Венера і Адоніс" (1593). /о — дочка царя Аргосу, в яку закохався Зевс. Дафна — німфа, яку переслідував своєю любов'ю Аполлон (Феб).
С. 76. ...Слай ... старий Джон Непе із Гріса— Є підстави вважати, що Шекспір називає реальних осіб з рідного йому Уоркшіру, чим посилює англійський колорит зображуваних тут і далі подій.
С. 78. Побачить Падую, наук колиску...— Падуанський університет/заснований у 1228 році, один з найстаріших в Європі.
С. 79. Із філософії частини ті, Котрі навчають, як нажить чесноту...— Люченцо має на увазі "Етику" Арістотеля (384-322 до н. є.), давньогрецького філософа, твори якого мали великий вплив на всю культуру Ренесансу.
Овідій — Публій Овідій Назон (43 до н. є.— 18? н. є.)-римський поет, відомий в шекспірівські часи переважно любовною лірикою. Протиставляючи Овідія Арі-стотелеві, Траньйо радить хазяїнові не забувати за науками про радощі життя.
С. 81. Мінерва — богиня мудрості в римлян.
С. 82. Як Анна у цариці Карфагену...— В "Енеїді" Вергілія Дідова, цариця Карфагену, звіряється в усьому своїй сестрі Анні. Цю сцену англійський глядач тих часів знав також з "Трагедії Дідони" (1594) Крістофера Марло.
С. 83. Redime te captum, quam queas minimo— латинський афоризм з комедії Теренція (195-159 до н. є.) "Євнух" ("Викупися з полону за найменшу ціну").
Агенорова дочка — Європа, в яку закохався Зевс. Шекспір вважав, що Зевс зустрів Європу на Кріті, тоді як, за міфом, він у подобі бика відвіз її на цей острів. С. 86. Ет, що мені з вашої латини! — Те, що Грумйо не відрізняє італійської мови від латини, ще один доказ його суто англійського походження. ; С. 87. Флоренцієва любка.— Флоренцій, герой лицарського роману. Джона Гоуера (1325?-1408) "Confessio Amantis", в основі якого одна з легенд артурівського циклу. Життя героя залежало від того, чи розгадає він, загадку, чого всі жінки найбільше бажають, і він погодився оженитися з бридкою старою бабою, яка пообіцяла йому дати правильну відповідь. Історія описана також у "Кентерберійських оповіданнях" Джеффрі Чосера (1340-1400), в "Розповіді Ткалі з Бату". Сивіла — легендарна пророчиця з міста Куми (Італія), якій Аполлон дозволив прожити стільки років, скільки піщинок уміститься в її долоні. Ксантіппа — дружина давньогрецького філософа Сократа"~ (470) 469— 399 до н. є.), відома своєю сварливою вдачею.
С. 92. Леди красної дочка — прекрасна Єлена, Менелаєва дружина, яку викрав Паріс, син троянського царя Пріама, що стало приводом до Троянської війни.
С. 95. Я ж муситиму танцювати боса...— за звичаєм, неодружена старша сестра мусила танцювати боса на весіллі в молодшої. Камбйо — значуще ім'я; італ. cambio — підміна, заміна.
С. 96. Реймс — місто у Франції, де був університет, заснований 1547 р.
С. 97. Баптіста (переглядаючи книжки) Люченцо звуть вас? — ремарка допомагає зрозуміти, як Баптіста дізнався про ім'я нового поклонника дочки: Люченцо (Траньйо) написав ім'я власника на титулі кожної книжки. Але потрібне спершу головне: Щоб Катеріна полюбила вас.— Тут Шекспір наділяє Баптісту реплікою, яка мало відповідає меркантильному підходові героя до шлюбу, але виражає авторську гуманістичну концепцію.
С. 98. А де два люті стрінуться вогні...— Аналогія Петруччо пояснює, що одна з причин норовливості Катеріни полягає у відсутності достойного її жениха.
С. 102. Бо я зумів красу твою побачить...— Голос глибокого й щирого почуття несподівано проривається в ігровому, фарсовому діалозі. Грізельда — героїня популярної в середні віки історії про жіночу покірність. У "Розповіді студента" з "Кентерберійських оповідань" використав цей образ Дж. Чосер, в останній новелі "Декамерона" — Боккаччо. В часи Шекспіра сюжет цей можна було зустріти в багатьох повістях, баладах та піснях. Лукреція — римлянка, яка вкоротила собі віку після того, як її збезчестив Тарквіній, chfi правителя-тирана Тарквінія Гордого. Шекспір присвятив цій темі поему "Лукре-ція" (1594).
C. 103. Дай руку, Кет.— Церемонію єднання рук при свідках розглядали як офіційні заручини.
С. 104. Тірські килими.— Tip — місто в Сірії, уславлене виробництвом килимів.
С. 105. Галеас — торгове судно.
С. 106. Ніс Wat Simois...— "Ось протікає Сімоїс..."— рядки з "Ге-роїд" Овідія.
С. 107. Еакід — нащадок Еака, Аякс Теламонід, один з героїв ахейців у Троянській війні.
С. 109. Хоча й жартун, та чесний чоловік.— Ця репліка, за логікою образів, має належати Гортензіо, давньому другові Петруччо, а не Траньйо.
С. 113. Гукнув вина.— Молоді, за звичаєм, відразу ж після обряду випивали в церкві кухоль вина.
Печиво на денці.— У вино клали шматочки пряного печива, яке лишалось на дні. С. 114. ...овес поїв їх.— Метонімія означає, що коні з'їли більше вівса, ніж могли, і, значить, готові до подорожі. Можна сприймати і як жартівливе перекручення слів.