Собор Паризької Богоматері

Сторінка 150 з 153

Віктор Гюго

114

Міньяр П'єр (1612–1695) — французький живописець, уславився головним чином як автор парадних ідеалізуючих портретів, переважно жіночих. Стояв на ворожих реалізмові позиціях. 1690 р. очолив Паризьку Академію художеств і став "першим живописцем короля" при дворі Людовіка XIV.

115

Собор святого Петра — одна з найкрупніших пам'яток італійської архітектури доби Відродження; у створенні його (XVI–XVII ст. ст.) брали участь такі великі майстри, як Батісто Альберті, Брамонте, Рафаель, Мікеланджело та ін.

116

…як конституція III року нагадує закони Міноса. — Мінос — могутній цар о. Кріту, що вславився мудрим законодавством, у складанні якого йому допомагав сам верховний бог Зевс {міф.). — Конституція III року — конституція, проголошена у Франції 22 серпня 1795 р. (третього року Республіки за календарем Першої буржуазної революції), закріплювала перемогу буржуазної контрреволюції над народом.

117

Давати ляпаси та вискубувати волосся (середньовічна латинь).

118

Назва папської булли (лат.).

119

Вівтар ледарів (лат.).

120

"Quazimodо" (лат.) — ніби, майже. Так у католиків називається перша після великодня неділя — провідна неділя.

121

Пастух лютого стада сам ще лютіший (лат.).

122

"Стиль мессідора". — Маються на увазі архітектурні пам'ятники часів якобінської диктатури, позначені неприхованим наслідуванням староримським взірцям і прагненням до пишної монументальності (наприклад, будівля Медичної школи в Парижі). — Мессідор — десятий місяць (від 19–20 червня по 18–19 липня за нашим стилем) республіканського календаря, введеного після буржуазної революції 1793 року, який діяв до 1805 року.

123

Сильний хлопець злий (лат).

124

Суфло Жак — французький архітектор XVIII ст., що збудував основну частину Пантеону.

125

Пломби — в'язничні камери-одиночки, розміщені на горищі Палацу дожів у Венеції. Вони мають свинцеву покрівлю, яка активно реагує на кожну зміну температури, що робить перебування в них жорстокою мукою.

126

Католицька молитва до діви Марії, що читається тричі на день. Король Людовік XI впровадив звичай дзвонити під час її читання.

127

Наче збуджені звуком сурми (лат.).

128

Бійка; перша причина — випите вино найкращої якості (лат.).

129

Де замикається коло (лат.).

130

Дозволене (лат.).

131

Недозволене (лат.).

132

Гуго II з Бізунсіо, 1326–1332. (Прим. авт.)

133

До загального наспіву (лат.)

134

Деякі вельможні жінки, яких не можна не прийняти, не завдаючи їм образи (лат.)

135

Кентавр — напівлюдина-напівкінь (міф.).

136

Гра слів. Дослівно: "Гей! Гей! Клод з кульгавим!" (Лат.)

137

Абат Мартіна Блаженного (лат.)

138

"Про приречення та вільну волю" (лат.).

139

Астольф — персонаж з рицарської поеми "Несамовитий Роланд" італійського поета доби Відродження Людовіко Аріосто. Верхи на крилатому коні рицар Астольф здійснює польоти на Місяць, у рай, у пекло тощо.

140

Гра слів: "l'abricotier" — абрикосове дерево і "l'аbri cotier" — прибережний притулок (франц.). Крім того, назву можна розшифрувати також як "притулок Котьє".

141

Реньє Матюрен (1573–1613) — французький поет, автор сатир, в яких описано звичаї; його творчість позначена рисами реалізму і відзначається барвистою народною мовою.

142

Вірю в бога (лат.).

143

Господа нашого (лат.).

144

Амінь (лат.).

145

…франш-контуаським акцентом. — Франш-Конте — французька провінція, що до XVII ст, входила до складу Германської імперії.

146

Помиляєшся, друже Клод (лат.).

147

Голуб.

148

"Тлумачення на послання святого Павла". Нюрнберг, Антоній Кобургер, 1474 (лат.).

149

"Абат монастиря Мартіна Блаженного, тобто король Франції, є каноніком за установленням і має невелику парафію, що належить церкві святого Венанція, і повинен засідати на місці скарбника" (лат.).

150

Ямбліх — грецький філософ-платонік III ст. до н. е.

151

Сікра — ступінчатий храм у стародавній Халдеї.

152

Дольмени — стародавні поховальні споруди у кельтів з кількох великих кам'яних брил і плит, поставлених вертикально і перекритих горизонтальною плитою. Кромлехи — ритуальні споруди, головним чином бронзового віку, у вигляді огорож, що їх використовували для поховань або релігійних церемоній. Тумулюс — кам'яні конусоподібні споруди, які ставилися на могилах. Гальгаль — брила землі та дрібного каміння, якими закривали вхід до гробниці.

153

Карнак — руїни староєгипетських храмів на правому березі Нілу.

154

…бурхливий період жакерій, прагерій і ліг. — Жакерія — селянське повстання у Франції 1358 року; спрямоване проти феодалізму, воно охопило кілька провінцій і було жорстоко придушене. Згодом цим терміном позначалися взагалі повстання селян проти феодалів. Прагерія — повстання реакційних феодалів у Франції проти королівської влади, що посилилась (1440); назване так за аналогією до повстання гуситів у Празі. Ліга — військова спілка дворян-католиків, метою якої була боротьба проти кальвінізму та обстоювання католицизму під час релігійних воєн у другій половині XVI ст. у Франції.

155

Тому, що звуся левом (лат.).

156

Черепаха (лат.) — захисний дах із щитів над головами воїнів, що йшли в наступ.

157

Рафаель Санті (1483–1520) — один з найвидатніших живописців італійського Відродження. Гужон Жан (1515–1568) — славнозвісний французький скульптор і архітектор доби Відродження. Палестріна Джованні (1525–1594) — італійський композитор.

158

…єресіархи… зробили широкі проломи в католицизмі. — За історичних умов раннього середньовіччя протест проти соціальних устоїв феодалізму, освячуваних правлячою церквою, виступав у формі релігійних єресей (тобто відхилень від "ортодоксального" католицизму). — Єресіархи — засновники єресей.

159

…Петербург — свій. — Гюго має на увазі Казанський собор у Ленінграді, творіння російського архітектора Андрія Вороніхіна (І759-1814). Царські чиновники вимагали від Вороніхіна наслідування соборові св. Петра в Римі, однак Вороніхін надав будові цілком самобутнього архітектурного рішення.

160

…архітектура часів Мазаріні, колеж Чотирьох націй. — У перші роки царювання короля Людовіка XIV, з 1643 по 1661 р., фактичним правителем Франції був кардинал Джуліо Мазаріні, італієць за походженням. 1661 р. Мазаріні заснував у Парижі "Колеж Чотирьох націй", де навчалося 15 італійців, 15 ельзасців, 20 фламандців та 10 русильйонців.