Але дикун своїм описом грифа все перекреслив. Він зламав Деві-ена й Старшого наглядача. Коли всю інформацію передали на Гуррію, то ефект виявився неабияким. Наказ ліквідувати базу надійшов негайно.
— Повік не братиму участі в колонізації, — сказав Деві-ен.
— З нас нікому більше не доведеться, — сумовито відгукнувся Старший наглядач. — З'являться дикуни з тієї планети, вдеруться в Галактику великі примати з їхнім способом мислення, а це — кінець...
Ніс Деві-ена засіпався. Кінець усьому, всьому доброму, що зробила Гуррія для Галактики, і всьому доброму, що вона могла б іще зробити в майбутньому.
— Нам слід було скинути... — але він не докінчив.
Яка користь із слів? Вони пожертвували б усією Галактикою, але так і не скинули б бомби. Якби змогли це зробити, то самі стали б великими приматами з їхнім способом мислення, а існують речі гірші, ніж просто кінець усього.
Деві-ен думав про грифів.
© АЗІМОВ А. Кінець Вічності: Вибрані твори. — К.: Дніпро, 1990. — 768 с. — (Фантастика. Пригоди. Детектив).
© ОНИШКО А. В., переклад з англійської, 1990.