С. 343. Емеліна — головна героїня опери "Швейцарська родина" (1809).
С. 344. Гіппель Теодор Гошліб — німецький письменник-гуморист (1741 — 1796), автор твору "Про шлюб". На цей твір посилається Крейслер.
С. 344. Селія, Розалінда — діючі особи комедії Шекспіра "Як вам це сподобається", перша — дочка герцога, друга — її подруга.
С. 345. Мосьє Жак — іронічний і мудрий персонаж з комедії "Як вам сподобається" з меланхолійною вдачею; Оселок — типовий для Шекспіра блазень-філософ.
С. 349. ...Як той поет, що втішався солодкими, ідилічними радощами в хатині на березі дзюркітливого струмка... — Мур певно має на увазі уславленого італійського поета Петрарку (XIV ст.), який довго жив на лоні природи і захоплено писав про чарівність сільського усамітнення.
С. 352. ...один відомий людський письменник... — тут йдеться про відомого вченого і письменника, університетського професора [648] Георга-Кристофа Ліхтенберга (1742-1799). З його рукописів походить такий афоризм: "Щоб навчитися доволі добре розмовляти чужою мовою і дійсно вести розмову в суспільстві із справжньою народною вимовою, треба не лише мати пам'ять і вуха, а й бути певною мірою джиґуном".
"Акантове листя" — пародійна назва, що її сучасники Гофмана легко розуміли як натяк на книгу німецького романтика Ісидора Орієнталіо (псевдонім О.-Г. фон Лебена) "Листя лотоса" (1817).
С. 354. ...прем'єр-міністр Гінц фон Гінценфельд... — Гофман згадує героя комедії німецького романтика Людвіга Тіка (1775-1853) "Кіт у чоботях" за мотивами казки Перро, де вчений Кіт стає міністром королівського двору.
С. 355. ...у Тіковій "Синій Бороді"... — драматична казка Тіка має назву "Лицар Синя борода" (1796).
С. 358. Ленотр Андре (1613-1700) — був садівником короля Людовика XV, одним з найяскравіших представників класичної французької паркової архітектури.
С. 360. "Пори року" — ораторія Йозефа Гайдна.
...Моцарт і Бетховен нічогісінько не тямили в співі й що Россіні, Пучітта і як їх там ще звуть усіх тих пігмеїв досягли справжніх вершин оперної музики... — всі названі тут і далі італійські композитори викликали у Гофмана гостру критику, тут він поділяв оцінки своїх німецьких колег-композиторів. В цьому виявилося бажання захистити національну оперну сцену від нашестя банальних і солоденьких творінь другорядних італійських авторів, до яких він несправедливо долучав і талановитого Джованні Россіні.
С. 371. Лот — стародавня міра ваги = 1/30 фунта.
На Іоанна Златоуста, тобто двадцять четвертого січня... народилась дитина... — Дата народження Крейслера близька до дати народження Гофмана, як і багато інших моментів його біографії. 27 січня народився Моцарт. Письменник навмисно зближує ці дати, замінивши справжню дату народження Іоанна Златоуста, яка була за церковним календарем саме 27 січня.
С. 372. Муркі — особливий вид басового акомпанементу. Так називали також популярні в XVIII ст. музичні п'єси, де був такий аккомпанемент.
С. 374. ...називали чудним пестливим найменням Фюсхен... — це згадка про рідну тітку Гофмана, яка дуже добре грала і співала. Вона померла, коли хлопцеві було три рочки, але спогад про неї лишився назавжди.
С. 377. Кох Генріх-Крістоф — німецький музикознавець. [649]
Евфон — оригінальний музичний інструмент, що складався з настроєних на певний тон трубочок. їх треба було торкатися змоченим пальцем. Коливання трубочок передавалося тонким сталевим платівкам. Цей винахід німецького фізика Хладні виявився нежиттєздатним.
С. 378. Ессер Карл-Міхаель — відомий німецький скрипаль XVIII ст.
...дядько, який мене виховував — Отто Вільгельм Дерфер був одружений з сестрою матері Гофмана, що так добре фала і співала. В дитинстві хлопець жив у домі Дерфера.
С. 382. ...менший брат мого дядька...— і тут звучить відгомін біографії Гофмана. Брат Дерфера Йоганн-Людвіг дослужився до посади таємного радника посольства в Берліні, чим вся родина вельми пишалася.
С. 387. ...і, як у відомій трагедії, піднята для удару палиця немов застигла в повітрі... — начитаний кіт Мур має на увазі "Гамлета" Шекспіра.
С. 390. ...мав таке саме прізвище, як і відомий гуморист... — це прізвище німецького сатирика XVIII ст. Х.-Л. Піскова.
С. 395. ...могутній коронований велетень — імператор Наполеон І.
С. 400. Дамон і Піфій — двоє вірних друзів з Сиракуз. їх легендарна історія не раз ставала сюжетом художніх творів, най-відоміший з них балада "Порука" Фрідріха Шіллера.
Орест і Пілад — персонажі грецьких міфів, уособлення вірної та безкорисливої дружби.
С. 405. ...досить значний чоловік... — певно, натяк на графа Каліостро, відомого авантюриста і шахрая.
С. 406. ...з одним відважним офіцером, який дійшов від Лейпцига до Сиракуз... — німецький письменник Й.-Г. Зейлее в 1802 р. пішки пройшов шляхом з Лейпцига до Сицилії й назад, випустивши про це книгу "Прогулянка до Сиракуз".
С. 407. Спонтіні Гаспаре-Луїджі {u1055П4-1851) — італійський композитор, написав багато опер, працював тривалий час у Франції. С. 409. "Ah che ті тапса Гапіта..." — дует, який Гофман написав у 1812 р. в Бамберзі.
С. 411. Чімароза Доменіко (1749-1801), Паїзіелло Джованні (1740-1816) — відомі представники італійської комічної опери, їх твори відзначалися мелодійністю, легкістю та грацією. Та Гофман любив іншу, драматичну музику. Звідси іронія Крайслера. С. 412. Ахерон — ріка в підземному царстві (грецька міфологія). Катон Марк Порцій (234-149 до н. є.) — римський державний діяч, суворий цензор. [650]С. 416. Галль Франц-Йозеф (1758-1828) — австрійський медик, вчений анатом. Створив науковий напрям — френологію, згідно з нею за зовнішньою будовою черепа можна визначити розумові здібності людини.
С. 417. Гаман Йоганн-Георг — німецький філософ-ідеаліст XVIII ст.
...що ти колись вичитав у Шекспіра-Шлегеля! — Шлегель — автор перекладу "Ромео і Джульєтти" Шекспіра. Монолог Джульєтти Мур досить вільно цитує.
С. 419. ...Берганцу Сервантеса, про дальшу долю якого розповідає одна нова і надзвичайно цікава книжка. — У своєму оповіданні "Відомості про новітню долю собаки Берганца" (1812) Гофман вивів той самий персонаж, який діє в діалозі двох розумних собак Сервантеса "Новела про бесіду собак".