"Вікторія" швидко піднялася в повітря: І в цей момент на "Рішучому" пролунав салют з чотирьох його гармат ...
РОЗДІЛ ДВАНАДЦЯТИЙ
Переліт через протоку. — Міріма. — Розмова Кеннеді з Джо. — Пропозиція, зроблена Джо. — Рецепт хорошої кави. — Узарамо. — Злощасний Мееан. — Гора Дутумі. — Карта доктора. — Ночівля над сикомором.
Повітря було чистим, вітер помірним, і "Вікторія" піднялася майже вертикально на висоту тисячі п'ятисот футів, що було відзначено падінням барометра майже на два дюйми [27].
На цій висоті швидка повітряна течія понесла кулю на північний захід. Яке розкішне видовище розгорнулося перед очима наших повітроплавців! Острів Занзібар був весь як на долоні. Стелилися зелені поля всіляких відтінків, кучерявилися гаї і ліси ...
Жителі острова здавалися якимись комахами. Їх крики мало-помалу завмирали вдалині, долинали тільки гарматні салюти ...
— Як все це красиво! — вигукнув Джо, перший порушивши мовчання, що панувало.
Але йому ніхто не відповів. Доктор був занурений в свої барометричні спостереження і записував деякі подробиці підйому. А Кеннеді дивився і не міг надивитися на картину, що розкривалась перед ним.
Сонячне тепло посилювало дію пальника, газ в оболонці все розширювався, і "Вікторія" досягла висоти двох тисяч п'ятисот футів.
"Рішучий" здавався звідси простим човном, а африканський берег вимальовувався на заході у вигляді колосальної пінливої облямівки.
— Щось ви мовчите, — зауважив Джо.
— Ми дивимося, — відгукнувся доктор, направляючи свою підзорну трубу на землю.
— А мені ось необхідно говорити.
— Ну, і не соромся. Базікай собі, скільки душа забажає.
І Джо вибухнув бурею захоплених вигуків. При перельоті через протоку доктор вирішив триматися все на тій же висоті, щоб бачити берег на великій відстані. Він безперестанку дивився на термометр і барометр, що висіли під напівзнятим тентом. Другий барометр, прикріплений зовні, повинен був служити для нічних вахт.
Після двох годин польоту "Вікторія", просуваючись зі швидкістю понад восьми миль на годину, вже була над материком. Доктор вважав за потрібне знизитися; він зменшив полум'я, і "Вікторія" полетіла вже всього на висоті трьохсот футів над землею.
Ця частина східного берега Африки називається Мріма. Густа облямівка мангових дерев захищала берег, і завдяки відпливу можна було розгледіти їх густе коріння, підмите хвилями Індійського океану. На горизонті виднілися дюни, що колись складали берегову лінію, а на північному заході височіла загострена гора Нгура.
"Вікторія" тепер летіла над селищем Каші, — доктор знайшов його на карті. Тубільці при вигляді кулі лютими криками висловлювали свій гнів і страх. Вони стали пускати стріли в чудовисько, що витає в повітрі, але, на щастя, не могли досягти кулі, і вона велично розгойдувалась над усією цією безпорадною люттю.
Вітром її несло на південь, але це анітрохи не бентежило доктора; він навіть був радий, так як це давало йому можливість простежити шлях, пройдений капітанами Бертоном і Спіком.
Кеннеді став так само балакучий, як і Джо. Обидва вони обмінювалися захопленими фразами.
— Геть диліжанси! — вигукував один.
— Геть пароплави! — вторив інший.
— А що таке, питається, в порівнянні з цим залізниці?— підхоплював Кеннеді. — Їдеш ти по ним через різні країни і рівно нічого не бачиш!
— Інша справа наша "Вікторія"! — вставляв Джо. — Навіть не відчуваєш, що рухаєшся. Природа сама розгортається перед вами.
— А види які! Види! На диво! Який захват! Здається, що спиш в гамаку і бачиш сон.
— До речі, чи не час поснідати? — раптом запитав Джо, у якого від перебування на свіжому повітрі розігрався апетит.
— Думка непогана, мій милий, — погодився Фергюсон.
— Приготувати сніданок недовго: сухарі та м'ясні консерви, — заявив Джо.
— І скільки завгодно кави, — додав лікар. — Знаєш, Джо, я дозволяю тобі зайняти трохи тепла у мого пальника: в ньому його більше ніж достатньо. І можна не боятися пожежі.
— А це було б жахливо! — зауважив Кеннеді. — Адже над нами щось на зразок порохового льоху.
— Не зовсім так, — відгукнувся Фергюсон. — Але тим не менше, якщо б газ запалав, він потроху вигорів б, і ми неминуче спустилися б на землю, що було б далеко не приємно. Але не бійтеся! Наш куля закрита абсолютно герметично. — Ну, так давайте ж снідати, — запропонував Кеннеді.
— Сніданок поданий, панове, — оголосив Джо. — Їжте, я теж не буду відставати від вас, але в той же час займуся приготуванням кави, та такої, що у вас слинки потечуть.
— Що правда, то правда, — підтвердив доктор, — у Джо серед багатьох його талантів є один славний: вміння готувати цей чудовий напій. Він змішує кави якихось різних сортів, але тримає це в секреті.
— Так і бути, сер, раз ми в повітряному просторі, я вже відкрию вам свій секрет. Бачте, я готують суміш з трьох рівних частин кави: мокко, бурбонського і рио-нунесу.
Через кілька хвилин з'явилися три димлячі чашки кави, якою і був закінчений ситний сніданок, приправлений чудесним настроєм його учасників. Наситившись, кожен з аеронавтів зайняв свій спостережний пост.
Країна, над якою пролітала куля, була надзвичайно родюча. Вузькі звивисті стежки майже губилися під склепіннями густої зелені; виднілися поля дозрілого тютюну, маїсу, ячменю; там і сям миготіли плантації рису з прямими стеблами і пурпуровими квітами. У клітинах, укріплених на палях, можна було розгледіти овець і кіз: мабуть, їх тут рятували від зубів леопарда. Куди не подивишся, всюди з щедрого ґрунту піднімалася розкішна рослинність. Поселень було багато, і в кожному з них, побачивши "Вікторію" починали загальне сум'яття і лунали крики. Доктор Фергюсон завбачливо тримався на такій висоті, куди не могли долетіти стріли. Тубільці, збившись в купу біля своїх хатин, що близько стоять одна від одної, довго посилали навздогін мандрівникам свої безсилі прокляття.
Опівдні доктор, глянувши на карту, висловив припущення, що вони линуть над країною Узарамо [28]. Внизу показались кокосові пальми, папайї та бавовняні дерева. Джо подібна рослинність нітрохи не дивувала: опинившись в Африці, він вважав все природним. Кеннеді траплялося на очі чимало зайців і перепілок, які немов чекали його пострілу. Але це було б марною тратою пороху, адже дичину неможливо було підібрати.